Ліцеїст №22

Дорогі наші випускники 2006 року!

Вітаю вас з новим статусом – тепер ви студенти. Дуже приємно, що цей статус мають всі випускники, і, головне, що більше 80 відсотків стали студентами місць державного замовлення. Отже, любі мої дорослі діти, бажаю вам міцного здоров'я, найкращих успіхів у навчанні. Рясно засівайте ниву життя, бережно і ніжно плекайте кожен паросток на ній, мине час і вона віддячить вас щедрим врожаєм. Живіть на землі чесно, з добром і любов'ю, будьте мудрі, толерантні, виважені. Щастя вам і вдачі!

Ваш директор
Софія Анатолівна

Любі першокурсники!

Ви вже зробили перші кроки на шляху знаходження себе у житті, на шляху зростання як особистостей, на шляху здобуття знань. Тепер ви – ліцеїсти! Ви – найбільше багатство, краса і надія нашої держави, її майбутнє.

Ми, випускники, хочемо побажати вам розвинути свої здібності і таланти, здійснити мрії, збагатитися глибокими і міцними знаннями, які здобуваються щоденною напруженою працею. Цінуйте кожен день ліцейного життя, яке надає безліч можливостей! Натхнення, наснаги, наполегливості та терпіння!

Ваші старші товариші – майбутні випускники 2007 року

 

Подорож до Болгарії

Всі знають, що люди почали подорожувати з давніх-давен. Найперші мандрівники були дослідниками, які вирушали в путь у пошуках багатства, слави, пригод. Їхні подорожі інколи були навіть небезпечними, але вони продовжували свій шлях до незвіданих земель.

Ось і я час від часу люблю покидати свою країну, щоб на якийсь час насолодитися краєвидами інших земель. Побувавши вже у Кракові та Варшаві, цього літа я вирушила до перлини Чорноморського узбережжя – «Золотих пісків» Болгарії, а саме до Міжнародного молодіжного центру «Сердіка». Мандрівка Болгарією була захоплюючою. Першою зупинкою було маленьке містечко Бальчик, де любила проводити багато часу румунська королева Марія. Ми побували в її саду і мали змогу насолодитись ароматами понад п'яти сотень видів троянд, відвідали каплицю, де раніше зберігалося її серце. Усіх дуже вразила легенда про привида, що, за повір'ям, приютив королеву, коли вона вперше прибула з Румунії в Болгарію. Він закохався в нею і до останніх її днів оберігав спокій, мандруючи вночі безлюдними стежками парку. Я теж відчувала себе королевою, сидячи в її троні та зазираючи в її дзеркало.

Не менш цікавою була подорож на мис Каліакрі, названий на честь хороброї дівчини Каліакри, яка під час турецької навали на Болгарію зібрала всіх дівчат в маленькій капличці і не здалася ворогові. Зв'язавши свої коси, дівчата кинулися з величезної кручі в море. Вороги сприйняли це як прокляття і більш ніж 140 років не були на цих землях.

Відвідали ми й Варну – літню столицю Болгарії. Приморський парк та собор Святої Софії залишили неперевершені враження.

Я мала нагоду відвідати і Стамбул – місто, що знаходиться на двох континентах, стоїть на обох берегах Босфорського проливу, де води Чорного моря змішуються з водами Мармурового. Саме тут я відчула унікальне поєднання Сходу і Заходу, минулого і теперішнього.

Насолодились ми й Босфором. Мандруючи катером, побачили велику міську стіну протяжністю 30 кілометрів , понад сотню мечетей, храмів та чотири знамениті мости через Босфор.

Час подорожі промайнув дуже швидко, не хотілося покидати місто-казку. Останнє, що вразило, це мечеть, де похована наша землячка Роксолана – перша дівчина-рабиня, що стала дружиною султана.

Вражені, ми поверталися додому. Мрію, що наступного року я теж обов'язково відвідаю Туреччину ще раз, адже час від часу так необхідне відчуття, що ти в казці.

 Зотенко Ірина, учениця ІІ-Б курсу

"Аліанте-2006 - Україна": По Донузлаву на кораблі

В цьому році мені пощастило брати участь в Міжнародному конкурсі “Аліанте 2006 – Україна” , який проводиться з метою залучення молоді для вирішення проблемного питання “ Чи потрібен Україні вступ у НАТО ?” . Ліцеїна команда складалась з двох осіб: мене і мого однокласника Шапошника Ігоря. Зазвичай конкурс проводиться в два етапи. Навесні всі учасники конкурсу виконують теоретичні завдання – відповідають на 44 питання про організацію НАТО. Автори найповніших відповідей запрошуються на фінальний етап. Цього року фінал конкурсу проходив на Південно-морській базі поблизу Євпаторії (смт. Новоозерне) у формі спортивно – інтелектуальних змагань, з 1.06 по 5.06 2006 року. Найбільше мене виразили прекрасно підготовлена програма конкурсу, уважні організатори.

В перші дні ми, представляли свої команди, потім у нас була запланована екскурсія на причал, де ми побачили воєнні кораблі, які будуть брати участь в навчаннях Україна - НАТО, які проводяться в Чорному морі, також була прогулянка по озеру Донузлав на кораблі, здача великої кількості нормативів з пожежної безпеки : одягання ЗЗК, протигазу, пожежного спорядження, біг з перешкодами.

На конкурс приїхало 30 молодіжних команд зі всієї України. І незважаючи на те, що ми були суперниками, ми дуже сильно здружилися, і навіть підтримуємо мобільний зв ' язок.

Сподіваюсь, що традиційну участь ліцеїстів у конкурсі «Аліанте» продовжать наші першокурсники.

Учениця IV - Б курсу Аністратенко Вікторія

Відпочинок у Криму

У липні 2006 року ми, учні IV-M курсу, були на відпочинку у Севастополі. Ми там зупинились на катері «Сміла». Наш відпочинок тривав 5 днів, і був насичений яскравими подіями та емоціями. Бо ми, ще від того часу як сіли в автобус, і до прибуття на місце – не нудьгували, ось наші дівчата наприклад цілу дорогу співали; хлопці ще й досі напевно не можуть зрозуміти чому? На це питання у них було 2 відповіді: або дівчата в майбутньому хочуть стати зірками, або вони відсвяткували прибуття на катер раніше, ніж ми доїхали. Mu ще з самого початку помітили, що дівчата на «борт» нашого автобуса нелегально пронесли цікаві 2 літрові пляшки з надписом «КВАС МОНАСТИРСЬКИЙ (18 обертів)».

В той день коли приїхали, ми ж зразу вирушили на екскурсію до руїн відомого давньогрецького міста Херсонес. Ця екскурсія була дуже захопливою, яка закінчилась купанням у морі і відвідинами музею. Після такого напруженого дня довелось повернутись на катер щоб відпочити. Трохи відпочивши, наша тур група, поїхала до центру Севастополя. Після прибуття в місто, ми зразу ж розділились на маленькі групи і розбрелись хто куди: наші дорослі в парк, а ми хто куди. Після того як наші наглядачі зникли в парку, ми зразу ж почали шукати якийсь бар, ну ви ж знаєте, що таке для IV-M курсу знайти якийсь бар, це все рівно що…………… Після відвідування цього культурного закладу всі довго згадували сік, який купив наш Френч за 10 грн., тому що оригінальна ціна соку – була 3 грн.. Після такої прогулянки ми повернулися на катер.

Наступним нашим містом для екскурсій було місто – Балаклава, в якому за радянських часів ремонтували підводні човни. Також запам'яталися руїни оборонної споруди, яка знаходиться на горі, що височіє над бухтою Балаклави. Не забули ми відвідати і пляж на якому збулася мрія мабуть всіх хлопців які там були, їхньою мрією була наша Вікуся (в купальнику). Після купання ми вирушили до балаклавських гір, де відкривається чудовий краєвид на море та на бухту Балаклави. Чисте гірське повітря розігріло в нас апетит, тому ми приїхали до Севастополя, де нас дуже смачно нагодували в кафе. Після обіду ми трохи відпочили на катері, зібрали речі і вирушили на мис «Фіолент», на якому хотіли провести два дні з ночівлею. По приїзду ми дізнались що там неможна палити вогнище та залишатись на ніч. Та це не входило в наші плани! І наші хлопці, розминаючи кулаки, шукали адміністрацію, щоб домовитись про ночівлю на пляжу. Але на щастя вони адміністрацію не знайшли. Дорогою до мису, ми згадували всіх будівельників, які змайстрували цей шлях, не злими словами, тому що дорога до мису була зроблена з багатьох східців, які не закінчувались приблизно хвилин 20, дорога була не легкою, так як у кожного було по три сумки в руках, цей момент нашого відпочинку незабуде ніхто. Після того як ми пройшли всі східці і відчули під ногами пісок, ми зразу ж кинулись в холодні хвилі моря. Через 10 хвилин ми дізнались що це ще не кінець нашої подорожі, і мабуть мало хто зрадів після такої новини, бо сил, йти ще кудись, майже не було. Пізніше ми зрозуміли, що далі наша подорож буде човном, це нас трохи підбадьорило. Всі мабуть зразу уявили собі міні-яхту, але видно на яхту ми не заслужили, бо по нас приїхала якась чотиримісна шлюпка в яку сіло дев'ять душ, в цьому човні ми були як оселедці серед моря. Сідаючи в човен, нас запитали чи вміємо ми плавати. Але ці слова були зайвими, тому що після таких слів, Скальський, згадавши долю «Титаніка», взяв з собою Кудряшова і Бойка, і прикриваючись словами: «Ми пішли фотографуватись», хотів до йти до місця призначення пішки, але передумав, коли побачив велику скелю поперед себе. Наша морська прогулянка тривала десь хвилин 5. Після того як ми висадились на берег, ми приступили до роботи відпочиваючих: купалися в морі, ловили крабів, варили кашу, не спали всю ніч і просто відпочивали. А ввечері наступного дня до на с приїхав катер який забрав нас і відвіз до Балаклави (до речі, всім охочим дозволили покерувати катером). А з Балаклави ми поїхали до Севастополя.

Четвертий день був найнасиченішим з усього нашого відпочинку. Ми встигли здійснити прогулянку на катері по бухтам Севастополя, потім ми заглянули в акваріум, де ми побачили різноманітних рибок. Також ми завітали до Фароської церкви, яка гарна як ззовні так і зсередини. Потім, ми поїхали до Воронцовського палацу, де нам провели екскурсію. Але попереду в нас ще був підйом по канатні дорозі на Ай-Петрі – найвищу точку Кримських гір. І це був дуже незвичайний підйом. Нам було водночас цікаво і страшно. І коли ми нарешті дісталися вершини, непогода була у самому розпалі, та не зважаючи на це, ми встигли роздивитись всю ту красу. Але на дощу мало хто горів бажанням оглянути місцевість, тому ми влаштувалися у теплому і затишному кафе, де ми безкоштовно дегустували вина з різних сортів винограду. Коли ми повернулись на катер, то зразу не гаючи часу, почали готуватись до «Королівської ночі». Та до ночі було ще години 3, тому ми вирішили трохи згадати історію, у нас все почалося з гетьманів і закінчилось відомими співаками-реперами (хто був на катері той мене зрозумів), але наші історичні герої дівчатам не сподобались. А до ночі ще півтори години, зайнятись нам було нічим. Та не довго ми сиділи, як згадали що по радіо можна послухати футбол. Ну а футбол без сухариків – «всё равно что брачьная ночь без невесты», до сухариків у нас ще щось було, та то не важливо. Ніч потихеньку підступала, і ми почали виймати кожен свою зубну пасту. У підсумку у нас вийшло три тюбики зубної пасти, якої вистачило щоб п'ять разів обмазати Вікусю, та один раз Пашу, інших обмазати не вийшло тому що більше ніхто не спав. Та й взагалі, з п'яти днів, ми спали лише три ночі. І в результаті цього кожен дізнався хто як лежить і хто як хропе. Після того як зайшла до нас в каюту Ольга В'ячеславівна і сказала лягати спати, всі трохи притихли і я подумав, що на цьому наша ніч закінчилась. Я пішов спати. Та не довго я спав як відчув на своєму обличчі губну помаду, я швидко прокинувся і зрозумів що також став жертвою. У мене була бойова розкраска, яку організував Вжик.

П'ятий день видався не таким веселим як всі, бо це був день від'їзду. Ми спакували свої речі, попрощались з екіпажем катера «Сміла» і вирушили… в Севастопольський дельфінарій. Там була просто класна вистава, почуття не можливо передати словами. Також ми побували на панорамі Героїчної охорони Севастополя, де побачили різну військову техніку часів Другої Світової війни. А потім, ми вирушили додому, де нас чекали наші рідні. По дорозі додому ми також не нудьгували, ми грали в різні ігри та кидались подушками. Але тут також без приколів не обійшлось, коротко кажучи подушка долетіла до водія і він нам сказав декілька літературних термінів від яких у нас трошки пов'яли вуха.

Тиждень здоров'я: Спортивний заряд на весь рік

З 11.09.06 по 15.09.06 в ліцеї проходив тиждень здоров'я. Учні мали нагоду позмагатися в різних видах спорту, взяти участь в найрізноманітніших заходах. Тиждень проходив під девізом «В здоровому тілі – здоровий дух». В рамках тижня було проведено турніри з футболу та волейболу, змагання зі стрибків із скакалкою, жонглювання футбольним м'ячем, стрільби з пневматичної гвинтівки, армреслінгу, попадання в баскетбольне кільце, мініволейболу. Свої інтелектуальні здібності ліцеїсті змогли проявити під час складання та розгадування спортивних кросвордів. Завершився тиждень здоров'я спортивним святом, під час якого відбулось змагання на різноманітних спортивних станціях, виставка спортивних досягнень учнів, конкурс стінних газет, спортивна естафета. За результатами командних змагань участі ліцеїстів у тижні здоров'я учні І-Б та ІІ-М курсів посіли І місце, а учні IV -Б та І-М курсів посіли відповідно ІІ та ІІІ місця.

В турнірі з волейболу І місце вибороли дівчата ІІІ-М курсу, а в чемпіонаті з футболу – юнаки IV -М курсу.

Ми сподіваємось, що, отримавши позитивний заряд на початку року, ліцеїсти весь навчальний рік проведуть з таким же спортивним запалом.

Прес-центр ліцею

Внесок у скарбничку доброти і милосердя

Літо для ліцеїстів – не лише відпочинок. Вихованці ліцею Маслюк Мар'яна, учениця ІІ-Б курсу та Карбівничий Влас, учень ІІІ-Б курсу, під час літніх канікул здійснювали волонтерську місію в Товаристві Червоного Хреста. Вони надавали допомогу по обслуговуванню одиноко проживаючих людей похилого віку в нашому місті і цим вклали неоціненний внесок в скарбницю доброти і милосердя.

Роботу ліцеїстів-волонтерів було відмічено листом-подякою, підписаним головою обласної організації Товариства Червоного Хреста І.І. Гретченко, в якому висловлюється щира вдячність за виховання учнів в дусі милосердя та гуманізму, прищеплення їм високої громадської позиції щодо поширення волонтерського руху, спрямованого на захист життя та здоров'я, людської гідності.

Заступник директора з
виховної роботи С.І. Лісова