Головна Газета "Ліцеїст" Ліцеїст (Листопад 2012)

Ліцеїст (Листопад 2012)

П'ятнадцята ліцейна осінь…

П'ятнадцята ліцейна осінь, п'ятнадцятий день народження! Серце переповнюють радість, щастя, захоплення і велика гордість за наш дорогий ліцей.

15 років для Всесвіту – одна лише мить, проте ліцей за цю мить написав свою історію,  пройшов шлях духовного зростання, формування власного авторитету, життєстверджуючої  позиції та досягнення визнання, примножив славу рідного міста, області, країни.

Першу сторінку історії нашого закладу написали міський голова Сміли тих років Олександр Борисович Котькало (наш хрещений батько) та директор Смілянського машинобудівного заводу Анатолій Лукич Шпак, саме їм ми завдячуємо за далекоглядність, сміливість у прийнятті рішень, віру та підтримку.

Наш ліцей по праву пишається своїми випускниками. За 15 років їх - 674. Усі вони стали гідними людьми. Де б не навчалися і ким би не працювали, їх завжди відрізняє працелюбність, новаторство і пошук.

З великим теплом і любов'ю я згадую наших перших ліцеїстів, які були нам і учнями, і друзями, і порадниками, і суворими суддями. Сучасні ліцеїсти – це розумні, активні, наполегливі, креативні, харизматичні учні, з якими цікаво працювати, цікаво спілкуватися, цікаво дружити. І це велике щастя!

Не менше щастя працювати з учителями ліцею. Творчі, відповідальні, вимогливі і водночас справедливі, правдиві, щирі, принципові, сучасні, а головне професіонали найвищого рівня – це мої вчителі. Дякую долі за колег, які пройшли разом зі мною нелегкий шлях становлення, це Алла Степанівна Бурсевич - мій незмінний заступник; це Тетяна Володимирівна Береговенко, яка не тільки привила усім нам повагу і любов до української мови, а ще й навчила мене розмовляти рідною мовою; це Леся Олексіївна Хуртенко, яка прийшла до нас після студентської лави, а сьогодні вона мій заступник з навчально-виховної роботи; Світлана Іванівна Лісова – заступник з виховної роботи, учителі: Тетяна Євгенівна Ярмиш та Ольга Анатоліївна Гунько.

Результатом спільної праці ліцеїстів, учителів, батьківської громадськості, усіх працівників ліцею є велика кількість перемог у найрізноманітніших інтелектуальних конкурсах, олімпіадах, турнірах; визнання на міжнародних освітянських виставках; отримання почесних звань і статусів.

Усі ці роки пліч-о-пліч з нами йшли батьки наших ліцеїстів, саме вони підтримували нас своєю вірою, великодушністю, розумінням. Саме їх матеріальна допомога дала ліцею можливість стати сучасним навчальним закладом!

Я з великим задоволенням вітаю всю ліцейну родину з Днем народження!

Бажаю всім міцного здоров’я, відчуття результату своєї праці, щирого  прагнення до нових знань, упевненості у власних силах, невпинного руху вперед та прагнень до нових звершень! Головне — вірити у свої сили, залишатися вірними своїм друзям, думкам, рідній землі, нашій єдиній Україні, любити своїх батьків, наш рідний ліцей. Не зупиняйтеся на досягнутому, ставте перед собою високі  завдання та підкорюйте нові вершини! Нехай і далі примножуються досягнення ліцею в найважливішій справі українського суспільства - формуванні високоосвіченої, творчої, духовно багатої людини!

З любов'ю ваша Софія Анатоліївна.


Історія успіху

15 років…

Увесь цей час Молодий Ліцей зростав, ставав на ноги, здобував знання і працював, працював творчо і натхненно, мужнів і результатами доводив, що він не дарма з’явився на світ.

Першого вересня 1997 року за ліцейні парти сіли перші 49 смілянських ліцеїстів. 26 листопада відбулася презентація нашого закладу. На урочистостях були присутні мер м. Сміли Котькало О.Б., завідувач міськво Шульга О.Д., директор СМЗ Шпак А.Л. та багато інших знаних людей нашого міста, а також представники обласного управління освіти. Саме з цієї дати розпочався відлік часу в житті Смілянського природничо-математичного ліцею та його структурного підрозділу Малої академії наук учнівської молоді міста Сміли. Наші земляки: Смілянська поетеса Оксана Кириченко та композитор Іван Дяченко подарували ліцею пісню, яка стала Гімном,- "Слався, світлий ліцей!"

У 1999 р. у ліцеї засноване учнівське наукове товариство «Пошук». З метою об'єктивної оцінки навчальної, наукової, пізнавальної, творчої та інших видів діяльності впроваджена рейтингова система - ЗІРЛ (загальний індивідуальний рейтинг ліцеїста).

Поява перших комп'ютерів у закладі у 2000 р. дала можливість під’єднатись до мережі Інтернет та розпочати роботу у телекомунікаційних проектах. Саме з цього року ми поповнили дружну АЙОРНівську родину активною роботою у проектах міжнародної освітньої та ресурсної мережі I*EARN.

В цьому ж році про ліцей дізнались за межами нашої області - Каратай Марія стала переможцем Всеукраїнської олімпіади з біології.

З 2001 р розпочалася ера щорічної участі в Інтернет-олімпіадах України.

У 2002 р ліцеїсти Мазуренко Марина та Остапенко Ігор стали переможцями ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт учнів-членів МАН.

2003 р. Розпочато роботу над створенням «Книги пам’яті», до написання якої долучилася майже кожна ліцейна родина. Побачив світ перший номер часопису "Ліцеїст", на сторінках якого щомісяця висвітлюються найвизначніші події життя нашого закладу. Восени ліцейна учнівська родина серйозно і по-дорослому обрала собі першого Президента – Анну Лях. Самоврядування в ліцеї стало дієвим та значимим.

2004 рік. Завдяки клопіткій, наполегливій праці попередніх років, ліцей стає третім в області закладом зі статусом Асоційованої школи ЮНЕСКО.

Ліцей приєднався до програми «Intel®Навчання для майбутнього».

2005 рік. Участь представників ліцею (учителя англ. мови Ярмиш Т.Є. та учня ІV-М курсу Дмитра Майструка) у міжнародному симпозіумі в м. Барселоні стала результатом діяльності команди ліцеїстів у міжнародному проектi ЮНЕСКО Mondialogo School, присвяченому обміну культур між народами світу.

2006 рік. Педагогічний колектив ліцею розпочинає роботу в експерименті "Методики розвитку компетентної особистості для життя в інформаційному суспільстві", у результаті якої ми отримали статус експериментальної школи обласного рівня.

2007 рік. Найвизначніша подія - наше десятиріччя! У Будинку культури відбувся урочистий звіт колективу нашого закладу перед громадськістю міста, де ми гордо заявили про свої досягнення і здобутки за такий короткий термін життя нашого закладу.

2008 рік. Ще одна найвизначніша подія в житті ліцею - переселення у будівлю, яка є архітектурною пам'яткою нашого міста. Ще 100 років тому її збудував граф Бобринський для навчання юних смілянок.

Учениця ІІ курсу Вікторія Бойко зайняла ІІІ місце на Всеукраїнській олімпіаді з хімії.

2009 рік. Колектив ліцею за свою наполегливу працю отримує почесне звання "Лідер сучасної освіти".

У закладі розпочав свою діяльність ліцейний євроклуб "Ми - разом!"

Відбувся дебют аматорського театру.

Ліцей став пілотною школою Академії педагогічних наук.

Ліцеїсти розширили мережу участі в конкурсах та інтелектуальних змаганнях різних рівнів.

Заклад отримав статус експериментального майданчика всеукраїнського рівня. Тема експерименту: "Створення сприятливого освітнього середовища як чинника виховання компетентного випускника сучасної школи".

Тривала робота учнів та вчителів закладу у міжнародному телекомунікаційному проекті "Школа майбутнього".

Ліцей – переможець всеукраїнської громадської акції «Флагман сучасної освіти України».

2010 рік. Розпочато роботу у європейській освітній програмі "Навчаймося разом".

Олексій Ткаченко, учень 11 класу, посів ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН.

Відсвяткували 100 років будівлі, у якій розташовано ліцей.

Колектив ліцею – дипломант національної та міжнародної освітянських виставок-презентацій «Інноватика в освіті» та «Сучасні заклади освіти».

2011 рік. Учень ліцею Андрій Реньгач став одним зі школярів, що отримуватимуть стипендію Президента України. Він здобув це право завдяки перемозі у Всеукраїнській олімпіаді з фізики у березні 2011 року.

Розпочато роботу в Національному проекті «Відкритий світ», метою якого є створення єдиного національного інформаційного середовища, в якому за допомогою новітніх інформаційно - телекомунікаційних технологій буде забезпечено усіх учасників навчального – виховного процесу доступом до мультимедійних баз даних.

Ім?я нашого директора увійшло у презентаційно-іміджеве видання «Літопис досягнень сучасної України: «Успішні професіонали України».

2012 рік. Команда ліцею посідає ІІ місце у національному етапі міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів «Intel-Техно Україна-2012».

Колектив ліцею отримує Золоту медаль на Третій Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2012» у номінації «Інноваційні технології виявлення, навчання і підтримки розвитку обдарованої молоді» та Золоту медаль на Четвертій Національній виставці-презентації "Інноватика в сучасній освіті" у номінації "Інновації в організації дослідницько-експериментальної діяльності учнівської молоді"

Директор ліцею Софія Анатоліївна Гнідая перемагає у Всеукраїнському конкурсі «Директор ХХІ століття» у номінації «Стратегічне управління».

Історія успіху, написана щоденними трудовими буднями дружного та творчого колективу однодумців, який упевнено іде до мети усі ці 15 років.

Попереду нові здобутки, нові перемоги, нові досягнення…


Мій найкращий І-М курс.

Уже промайнуло цілих два місяці, як у ліцей прийшло нове покоління вихованців.

Спочатку несміливі і невпевнені – зараз активні, веселі та розумні. Які ж вони усі різні ці наші першокурсники, але поступово починає вимальовуватися колектив.

Порядок у нашому класі міцно тримає у своїх дівочих руках Алінка Ніздрачова. Вона беззаперечний лідер, але й на горіхи їй, мабуть, перепадає найбільше: попробуй приборкати хлопчаче царство (адже у класі з 27 учнів – 18 хлопців).

Маємо уже й перші перемоги – призові місця на міській олімпіаді з математики та фізики виборов Данило Герасимчук.

Учні мого непосидючого, гіперактивного класу - члени Євроклубу, тож осторонь акцій вони не залишаються. Коли було оголошено збір макулатури, І–М, завдяки Ромі Панченку, зібрав близько 500 кг.
Вони не тільки навчаються, приборкуючи математику, хімію, літературу, а й устигають ще й танцювати у відомих міських колективах «Ладенс» та «Соната» – Мілена Зенькевич, Каріна Поліщук, Владислава Осадча.

Ліза Шабратко – наша талановита художниця. Вона брала участь та перемагала у міжнародних конкурсах юних художників.

Діма Близнюк – дуже талановитий графік.

Діти відвідують музичну школу: Сергій Теплуха та Данило Герасимчук грають на гітарі. А як співає Юля Боровик!

Я бачу, як вони дорослішають, якими розумниками та розумничками стають.  Вони незалежні, доброзичливі у спілкуванні, емоційні, відкриті.

Які ж вони класні – мій І - М.

Класний керівник  І- М курсу
Ольга В’ячеславівна  Чуйко


Любі мої першокурсники, мій І-Б курс!

Так швидко плине час.  Ніби недавно я з нетерпінням чекала зустрічі з вами першого вересня. Ви, такі несміливі, сором’язливі, стояли на першій лінійці в ліцеї. Схвильовані були і ваші батьки, які привели вас до нового навчального закладу і з нетерпінням чекали цього дня…

І ось ми уже з вами майже три місяці разом. За цей час ви стали більш упевненими  у собі, здружилися, стали дружніми, створили колектив.

Тепер я просто не можу уявити наш І-Б без старости Аліни Манько, яка щодня тримає під контролем санітарний стан класу та веде фінансові справи; без  Каті Нечепоренко, яка ретельно щодня відмічає відсутніх в класі і веде рейтинг; без наших, уже таких відомих своїми талантами, музикантів: Оксанки Вдовиці,  Маші Васильєвої та Даніла Єфремова.

Ви - непосидючі, цілеспрямовані. Ви – активні учасники гуртка з психології, усім цікавитеся, щось досліджуєте. Ви – мої помічники! Ці слова я адресую в першу чергу Валерії Тихенко, Тетяні Хоменко, Єлизаветі Модленко , Наталочці Черв’як, Алінці Манько, Марії Васильєвій, Каті  Нечипоренко. Ви ж, мої невгамовні, були й учасниками акцій, що проводилися за цей час у ліцеї. Мені дуже приємно, що ви небайдужі, що вам цікаво, що ви намагаєтеся пізнати щось нове, що ви усі справи робите спільно.

А яку колоритну красу створили ви, ставши учасниками проекту та взявши участь у фотоконкурсі «Вишиванка – це модно»!

А взагалі, усі ми активні, розумні талановиті. Нам дуже добре разом. Для мене ви – найкращі!

З любов’ю ваш класний керівник –
Лариса Георгіївна Ковтун



Як усе починалось…

Згадаймо, як усе починалось:
Було все уперше й нове…

Незвичайний навчальний заклад – незвичайний і початок його існування. Доводилося проводити перші пари і в стінах Смілянського технікуму харчових технологій, доки будівельники швидко й якісно закінчували ремонт нашої «alma mater». Тому справжнім  незабутнім  для ліцеїстів та педагогічного колективу стало перше свято 1997 року -  День народження  ліцею. Темним листопадовим вечором у невеличкому актовому залі, швидше навіть кімнаті,  члени дружної ліцейної родини, друзі, меценати, гості зібралися на незвичайну подію. «Слався, світлий ліцей, наш коханий, омріяний дім…»- такими словами із гімну навчального закладу  і починалось  п’ятнадцять років тому життя  школи нового типу, якій судився  нелегкий, але сповнений  захоплення, ентузіазму та радості нових відкриттів шлях в освіту ХХІ століття.

Поява  природничо- математичного ліцею в нашому місті у кінці  90-х років  була цілком  закономірним, хоча й дещо зухвалим явищем.  Адже в країні тривали демократичні перетворення і система освіти потребувала створення навчальних закладів нового типу.  Та взяти на себе відповідальність за  навчання і виховання  молодої  смілянської еліти – це було дійсно сміливо і по- новаторськи.  Інноваційні підходи  до викладання предметів, відчуття   дружних   родинних зв’язків  між педагогами та учнями, робота в міжнародних проектах – у смілянській освіті повіяло  свіжим вітерцем   змін і перетворень.

Отже, докорінні зміни, нові підходи, інновації в десятиліттями усталеній системі… На такий рішучий крок могла зважитись лише  активна, смілива і компетентна людина. І така у  Смілі знайшлася. Софія  Гнідая  змогла об’єднати однодумців: учителів, дітей, батьків – під одним гаслом: «Новому поколінню – новий ліцей».

Ліцей розпочав свою роботу у нелегкий час: старі ідеали у нашій країні були зруйновані, нові  ще не дозріли. Потрібно було щось змінювати у формах діяльності, запропонувати нові свіжі ідеї. І вони знайшлися: культ знань, культура мислення, вишуканість поведінки, чистота мови, щира відверта душа, комунікабельність та цілеспрямованість – ось які риси винесли з ліцею перші наші випускники і передали традицію наступним поколінням ліцеїстів.

З чого почати, що  і як робити? Усе було новим і незвичайним. Та розв’язання усіх проблем ціною наполегливої  спільної праці здійснилося. Ліцей поєднав кращі традиції української освіти із сучасним світовим підходом до навчання і виховання особистості нового типу, яка відчуває відповідальність не лише за власну долю, а й за життя  свого міста, країни – усієї планети.  Найвищою ціллю діяльності ліцею стало виховання успішної активної особистості…

Час невблаганно летить, він такий швидкоплинний…

Усе нові й нові ліцеїсти щороку приходять на навчання до ліцею. І кожному з них ми віддаємо частинку свого серця…

Залишаючи стіни нашого закладу, кожен із них зберігає в серці пам’ять про ліцей, про тиху гавань, до якої так хочеться причалити, повернувши теплі спогади про своє безтурботне дитинство…

Тож сьогодні хочу звернутися до першого свого випуску, випуску 2001 року, біологічного курсу ліцею, до  своїх найрідніших випускників: «Ви найперші, ви - успішні,  ми вас любимо, пам’ятаємо, за вас вболіваємо, радіємо кожній вашій перемозі і досягненню. Ви – наша гордість, наш старт і опора. Ви перші несете горде звання «ліцеїст» по своєму життю ».

Сьогодні слово ліцей уже не звучить незвично. Сьогодні це упевненість у своїх силах, натхненна праця і чіткі орієнтири.

З повагою Тетяна Береговенко


СТО днів у ліцеї

Катерина Нечипоренко

Коли переступаєш поріг цієї  червонуватої будівлі, відчуваєш якусь гордість за себе, тому що  тут, на мою думку, навчаються найрозумніші діти нашого міста. Дружня атмосфера ліцейної родини підкріплена спільними перемогами та участю у найрізноманітніших заходах, проектах та конкурсах.

Я  зустріла тут багато друзів. Мої однокласники веселі, доброзичливі. Ми навіть думки учителів навчилися вгадувати, читати погляди.

Ліцей, цей невеличкий будиночок, у якому так затишно довго горить світло, у якому кожна дитина отримує тепло сердець і відчуває підтримку. Тут завжди відчинені двері для нових дітей, для нових починань, для нових зустрічей. Тут раді кожному: чи то ти випускник, чи то ти ліцеїст, чи ти просто зайшов подивитися, що таке ліцей чи Мала академія наук або дізнатися, що таке Асоційована школа ЮНЕСКО.

Наталія Черв’як

Я у ліцеї уже сто днів!

Приємно, коли розумієш, що цей заклад щороку приймає все нових і нових дітей у свої затишні обійми. Я задоволена від щоденного перебування тут, адже панує у стінах закладу тепла домашня атмосфера. Мені подобаються висококваліфіковані учителі, які намагаються не просто передати нам свої знання, а хочуть навчити нас здобувати їх самостійно.

Старші учні досить люб’язні до нас, вони навіть допомагають нам при потребі. Ліцей мені подобається дуже, бо схожий він на домівку.

Тетяна Зубенко

За час перебування у ліцеї я зрозуміла, що мені тут досить комфортно. Це як мій другий дім. Тут чудова атмосфера. Учитися нелегко, зате дуже цікаво. Увесь час треба не сидіти на місці. Творчість наша розвивається у русі. А це мені дуже подобається, адже рух-це життя. Я дуже люблю свій ліцей!

Валерія Тихенко

Мої враження від навчання у ліцеї най-най -найкращі. Мені подобається буквально усе. Тут подобається усім!!!

Безліч нових друзів, висококваліфіковані учителі, чудова атмосфера для навчання, цікаве викладання предметів. Учителі з турботою ставляться до своїх учнів, як до рідних дітей. І незважаючи на складність навчання, я полюбила мій  ліцей. Нарешті я зрозуміла значення слів «школа – мій другий дім».

Аліна Манько

Ліцей… Ти такий великий і заворожуючий…

Спочатку було якось дивно покидати рідну школу, ступати на нову доріжку, що вела до зовсім незнайомого навчального закладу, але в той же час – до омріяного майбутнього. Але коли вже цей крок був зроблений, я раптом зрозуміла, що він був правильним.

Ліцей подарував мені нових друзів, які розуміють мене і підтримують; нові враження і атмосферу успіху, де я намагатимуся розкритися якнайкраще.

Ліцей – великий  вулик, у якому постійно кипить робота і вирує життя. І хоч ця робота іноді важка, але ж вона продуктивна і дуже потрібна. Ми вчимося вчитися, щоб у майбутньому стати повноцінними членами суспільства, стати успішними, щоб працювати на користь собі, сім’ї, державі, щоб бути людьми. А ліцей залишиться теплим спогадом, першим стартом, який привів у доросле життя. Але це ще все попереду…

Назар Чепкий

Коли я прийшов у ліцей, то перше, що зрозумів, це те, що ліцей - це дуже дружна родина, яка прийняла нас з радістю. Мені тут усе подобається, особливо учителі. Правда існують певні правила, які слід виконувати. Але я уже звик. Приємно відчувати себе дорослим: до твоєї думки прислухаються, навіть інколи запитують поради…

Я зрозумів, ліцей – це круто!!!

Роман Панченко

У ліцеї мені сподобалося, коли я вперше переступив його поріг. Але перші уроки виявилися важкими і незвичними. Учителі більш вимогливі, серйозні. Багато домашніх завдань… Але я уже до всього звик. У мене гарний клас, мені цікаво, мені хочеться щодня бігти до ліцею. І це – головне. Запитаєте про враження? Цікаво, іноді складно, але захоплює.

Валерія Лисенко

Мені дуже подобається навчатися у ліцеї. Постійно потрібно щось шукати, щось створювати, кудись бігти. Зупинитися немає часу. Але водночас, стільки нового пізнаєш, набираєшся певного досвіду, ростеш у власних очах. Ти постійно чимось зайнятий: зробити, знайти, взяти участь, вивчити, дослідити, прочитати, створити. Мабуть, це і є щасливе життя!

Юлія Боровик

Ліцей – це моя друга домівка. Я дійсно тут живу: приходжу рано, а додому повертаюся, коли уже сутінки. Я відчуваю тепло, тиху і затишну атмосферу закладу. Мені тут комфортно, спокійно і цікаво. Спілкуючись, дуже швидко знайшла спільну мову зі своїми однокласниками. У мене склалося таке враження, що у цьому закладі мені подобається усе. Хоч пройшло ще зовсім небагато часу з моменту нашого перебування тут, я не розчарована ніскілечки. Для мене особисто ліцей – найкращий.

Владислав Стороженко

Мені у ліцеї дуже подобається, адже тут гарні друзі, хороші учителі. Спочатку було трохи сумно за своєю попередньою школою, однокласниками. Але тепер усе налагодилося. Ми усі перезнайомилися, нам весело разом, у мене просто чудовий клас. Усі такі цікаві по–своєму, життєрадісні, активні. Я й про сум забув. А учителі тут особливі. Вимогливі і доброзичливі водночас. Намагаються зробити з нас людей. Упевнений, що з нас буде толк.

Аліна Ніздрачова

Уже з семи років я знала, що стану ліцеїсткою - у нашій родині це вже традиція, і з нетерпінням чекала цього моменту. Вступивши на математичний курс, анітрохи не пошкодувала. Побувши у ліцеї лише один день, я вже могла сказати, що я пишаюся тим, що навчаюся у цьому закладі.

Мені дуже сподобалося, що тут процвітає активна робота ліцеїстів, які постійно чимось зайняті. А учителі намагаються знайти індивідуальний підхід до кожного з нас. Якщо до початку навчання я дуже боялася розчаруватися, то зараз, навпаки, безмежно щаслива. Я – ліцеїста!!!