Головна Газета "Ліцеїст" Ліцеїст (Травень 2012)

Ліцеїст (Травень 2012)

«ЩО СКАЗАТЬ  ТОБІ, ЛІЦЕЮ, НА ПРОЩАННЯ»

У ліцеї я вчилася прекрасних 4 роки. І кожен рік був для мене чимось цікавим, веселим, сумним та екстремальним.
Перших три курси я мріяла бути випускницею ліцею, стояти попід ліцеєм, завжди в тіні восени та весною, та випускати повітряні кульки, надуті гелієм, з моїх рук.
І ось я вже сама готуюся до того, що через 3 місяці буду студенткою якось престижного вузу, а, на жаль, не ліцеїсткою.
Званням ліцеїстки я гордилася ще з І курсу. Коли всі запитували, де я навчаюся, я гордо відповідала - «в Ліцеї!».
Зараз я упевнено можу сказати, що найбільше «дякую»  - учителям, які посіяли зерно вчення, яке, безсумнівно, проросте сходами добра, порядності, турботи і милосердя у подальшому моєму житті.
Звісно, я ніколи не забуду ліцей, і завжди буду повертатися до нього, щоб освіжити свої почуття про незабутній заклад.

Стрембіцька Алла,  IV-Б курс

Мить, зупинись! Мить, зачекай, не спіши! Дай нам з ліцеєм рідним ще побути.
Дай попрощатися зі стінами другої домівки. Дозволь мрійливо, згадуючи найкращі моменти, пройтися по галасливих коридорах навчального закладу, сісти за парту, почути дзвінок, якого раніше так чекав. Миттєво пролетіли одинадцять років нашого шкільного життя. І летять далі...
Мить, зупинись! Дай нам побути ще в рідному місті. Не гони нас у доросле, самостійне життя. Дозволь нам усім – і батькам, і дітям, і вчителям, побути ще разом. А нам, випускникам, подякувати своїм вчителям, які нас водили дорогами знань, навчали не лише за програмою, а й давали уроки життя.
Шановні наші вчителі, щиро Вам дякуємо і низько вклоняємося за нелегку працю, щирі серця, вашу любов і терпіння. Бажаємо наснаги, здоров'я, творчих злетів і хороших учнів. Ми вас любимо, поважаємо і ніколи не забудемо.
І лише тепер, коли настала мить прощання, ми починаємо розуміти свої помилки. Тож, якщо колись ми все-таки завдали вам душевного болю, – вибачте нас. Час не чекає. Нам пора вирушати у доросле життя. Прощавай, ліцею! До побачення, дорогі вчителі!

Гандзій Альвіна IV-Б курс

Ліцею, що тобі сказати на прощання?.. Хочеться сказати так багато, але всього не перелічити. Ті знання, впевненість в собі, що ти нам дав за ці роки відкрили для нас широку дорогу в життя, величезні можливості. Не даремно цей навчальний заклад так високо цінують в Україні.
Вчителі виховали в нас вміння слухати й навчатись, але головне любити по-своєму кожен предмет.. Їх увага до кожного учня, створила гарну атмосферу для навчання. Саме через таких вчителів, я вважаю ліцей, своєю другою домівкою.
Все це має величезне значення, і так не хочеться прощатись з тобою. Але це лише недовгий період нашого життя і далі нас чекає ще багато чого.
Тому, прощай, Ліцей.
Цей період мого життя був незабутній.

Білокінь Марина IV-Б курс

Не думав, що так швидко доведеться казати ці слова. Закінчення школи уявлялось таким далеким майбутнім, що зараз почуваюся розгубленим і відчуженим. У мене склалось враження, що я завжди буду ліцеїстом, що наступного першого вересня як завжди знову піду в школу. Жаль,що не підпишеш зошит «учня V-Б курсу».
Але життя продовжується і попереду нас чекають нові радощі й переживання.
Отож, хочеться подякувати всім, хто робив наше ліцейне життя яскравим: однокласникам, учням молодших курсів, вчителям, директору і навіть техпрацівникам.
Усі ми разом складаємо щось схоже на сім’ю, в якій кожен допомагає один одному в складнощах і ділить чужі й власні радощі.
Сподіваюсь, без нас ліцей не стане нудним і нецікавим, а у вчителів залишаться лише приємні спогади про наш курс)))

Компанієць Назар IV-Б курс

Пам’ятаю як переживала перед тим як зайти в двері ліцею.
Перші ж думки: «Чи сподобаюсь я однокласникам та вчителям?»,
«А як я буду тут вчитися?»… уявляла все до кожної деталі…
А зараз навіть і не віриться, що все проминуло і це лиш тільки спогади. Спогади про нові відкриття, про успіхи, про сміх, радість. Навіть переживаючи разом прикрі невдачі, вони не здавалися такими страшними. Хотілось подякувати всім моїм однокласникам, вчителям, що дали нам знання, терпіли наші витівки.
Зараз ми готуємося до дорослого життя, але ліцей завжди залишиться в нашій пам’яті, ми завжди будемо згадувати стіни, що стали нашою домівкою.

Олійник Іра IV-Б курс

Я навчалася в цьому закладі лише 4 роки, проте було пережито дуже багато подій, які назавжди викарбуються в моєму серці. Про свій вибір я ніколи не пожалкую, тому що тільки тут я змогла знайти тих людей, які по-справжньому стали мені настільки дорогими, що вже ніколи про них не зможу забути.
Я знаю, що такої атмосфери як тут більше немає в жодному навчальному закладі. Здається зовсім недавно ми поступали на перший курс, а зараз вже готуємося випуститись, щоб вже більше ніколи сюди знову не повернутися. Сісти за ці парти і знову відчути себе щасливими лише знаходячись в цьому місці.
За цей час в ліцеї відбулося дуже багато подій. Всі вони були дещо незвичними і неповторними. Кожен день приходила сюди з посмішкою на обличчі. Адже багато хто мріяв тут навчатися, а у нас випала така нагода.
Хочеться сказати велике дякую всім хто тут працює: директору, адміністрації, вчителям, техперсоналу.
Софія Анатоліївна була для нас другою мамою, а ліцей другою родиною.
Вчителі, які навчили нас багато чому новому. Я вас ніколи не забуду!

Дорожко Альона IV-Б курс

Ці чотири роки, які я навчалась в ліцеї, були для мене найяскравішим періодом в моєму житті, їх уже неможливо забути. Кожного дня я з радістю приходила до нього і пізнавала для себе щось нове і цікаве.
У нашій ліцейній родині ніколи не буває нудно, адже ми завжди активні, веселі і життєрадісні. Ми беремо участь у різних конкурсах, конференціях. Наші вчителі радіють разом з нами нашим досягненням та перемогам. Усі дні,прожиті в ліцеї дні, абсолютно різні і неординарні. Я не уявляю своє життя без ліцею, але настає новий етап – вибір та здобуття професії. І я дуже вдячна своїм учителям, які весь цей час виховували в мені працелюбство, наполегливість, упевненість у собі.
Залишається тільки подякувати ліцею за те, що він був у моєму житті.

Оксана Гнідіна IV-М курс

Нині  я - випускниця.
Стає так сумно, коли усвідомлюєш, що вже віддзвенів останній шкільний дзвінок і залишилися позаду шкільні пригоди.
Озираючись назад,  розумієш, що весь цей час ліцей  ріс і дорослішав разом із нами.
Це рідний дім, у якому завжди панує особлива атмосфера, котра постійно підштовхувала нас до успіху.
Хочеться подякувати нашим учителям, котрі, як вірні друзі, завжди були поруч і підтримували нас : «Дорогі наші, низький Вам уклін!».  
«Ліцею, тебе ми не забудемо ніколи!»

Вікторія Голованьова IV-М курс

Я, мабуть, ніколи не забуду перший день навчання в ліцеї. Тоді це якось було навіть трохи лячно. А зараз… Заходиш, ніби до себе додому.
Я назавжди запам’ятаю наш волейбол на перервах, гру в «Квочки», уроки у Лариси Георгіївни, самостійні та заліки з історії…
Говорячи  відверто, я дійсно буду сумувати за ліцеєм, бо за ці чотири роки я його полюбила, і співаю Гімн ліцею з гордістю та щиро.

Глінова Олександра IV-М курс

Ось і настала та мить, коли мені потрібно прощатися з ліцеєм. Ще до кінця я не можу збагнути, що це вже все.
Ще чотири роки тому ми стояли на лінійці зовсім малими, а зараз кожен із нас має іти своїм шляхом. Неможливо без сліз на очах згадати ті моменти, коли ми разом жартували на уроках, відстоювали один одного в складних ситуаціях і, не зважаючи на всі суперечки, що були між нами, ми все одно були і будемо дружним класом.
Якби я мала шанс повернутись в минуле, то цінувала б кожну мить, проведену в ліцеї, але, на жаль, це неможливо. Багато друзів мені дав цей заклад, навчив знаходити вихід зі скрутних ситуацій.
Ще мить - і кожен сам за себе…
Ми вже ступаємо на нову сходинку в доросле життя. І звісно важко, але ми вимушені сказати ліцею «прощавай»  і я вдячна батькам, що дали мені шанс навчатися тут і дякую за підтримку вчителів і друзів.
Прощавай, мій любий ліцей! Але знай, ти для мене назавжди залишився в серці, я тебе ніколи не забуду!

Мельниченко Юлія IV-М курс

Ось і промайнув уже останній рік навчання… А я наче зовсім недавно переступила поріг ліцею… така маленька, стривожена, злякана...
Та пройшло 4 роки і я вже впевнена у собі дівчина, яка може чітко поставити перед собою метуі твердо іти до неї.
Я дякую вчителям та моїм друзям, які допомогли розпізнати в собі саме ту особистість, якою я є зараз.  
Навчання в ліцеї – це неоціненний досвід, тому що нас навчили працювати. А це, повірте, немало.
Дякую тобі, ліцею, що даєш мені натхнення жити і навчатися далі, упевнено іти обраним шляхом.

Мирослава Лісова IV-М курс


Дорогі мої випускники!

Ось і закінчилось ваше ліцейне життя, закінчилась чудова пора безтурботного дитинства. Далі – дорога довжиною в життя, і це життя, в яке ви вступаєте, по-своєму навчатиме вас. Хочу застережити – не все так просто в житті як на папері. Будуть і труднощі, будуть і проблеми; будуть хвилини відчаю, розчарування, розгубленості, невпевненості. Згадайте тоді ліцей, ліцейні уроки, все чому ми вас вчили протягом 4-х років, адже ми намагалися навчити вас не тільки основам наук, вчителі вчили вас добру, порядності, витривалості, мужності, людяності; вчили дружити, любити. Зачинивши за собою двері ліцею, візьміть у життєвий шлях мудрість ваших вчителів, надійне плече однокурсників і той оптимізм, з яким ви розв’язували всі проблеми і який є обов'язковою рисою юності. Хочу побажати вам, щоб завжди з вами було тепло, подароване батьками, і ви могли поділитися ним з оточуючим світом, який сторицею віддячуватиме вам за це. Бажаю кожному з вас упевненості у собі, у власних силах, непохитно вірити у власний успіх, у велику мету, у свою неповторну долю! Це перша запорука щасливого майбутнього! Хай щедрим на вагомі здобутки та радість буде ваше життя!

Щирі слова вдячності батькам наших ліцеїстів за підтримку, всебічну допомогу й розуміння.

З любов’ю ваша Софія Анатоліївна.

 


З теплими словами про ліцей

Від імені батьків учнів 4-х курсів  висловлюємо щиру подяку педагогічному колективу Смілянського природничо-математичного ліцею за турботу про наших дітей, за індивідуальний підхід до кожного учня та цікаві дні шкільного життя.
Важко навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь треба докласти, щоб виростити і виховати справжніх людей, таких різних, не схожих між собою.
Завдяки  Вам, учні ліцею отримують  високий рівень  знань, які допоможуть їм у майбутньому.  
А нам батькам так приємно чути від своїх доньок і синів, що ліцеїсти-це одна велика родина, а ліцей їх рідна домівка.

Людмила Володимирівна Коваленко

***

Широкий світ. Різні несподіванки, приємні і неприємні зустрічі можуть чекати нас на кожному повороті цього примхливого і непередбачуваного життя. І тому справжнім подарунком долі стає для кожного з нас зустріч зі справжніми чудовими людьми, що по-новому розкривають для нас світ, учать бачити нові горизонти, відкривати для себе нові вершини, ставити перед собою вищі, раніше недосяжні для власних можливостей завдання. Саме такою вважаємо ми зустріч з Смілянським природничо-математичним ліцеєм, де після сьомого класу продовжив навчання мій син В’ячеслав Жегалін.
Він непогано навчався у школі, але, збираючись до ліцею, ми не обманювали себе і знали, що отримані у школі знання явно поверхневі. Ми не помилилися. Вже перші уроки в ліцеї підтвердили нам наші побоювання щодо власної підготовки. Але нас це не злякало. Адже ми і прийшли в Ліцей для того, щоб отримати глибокі і ґрунтовні знання.
Як я вдячна чудовому педагогічному колективу Ліцею.
Глибоку і щиру повагу викликають у мене ці чудові люди, що вміють любити і поважати своїх ліцеїстів, вірити в їх таланти, допомагати розкривати себе, з твердістю, що заслуговує повагу, не піддаються на компроміси, а вимагають справжніх ґрунтовних знань, не лише досконалого засвоєння шкільної програми, але й прояву особистої думки, творчості, пошуку, нових досліджень. Саме такою полюбили ми талановитого вчителя математики Ковтун Ларису Григорівну, що вміє поєднувати справжній педагогічний талант, любов до свого предмету з повагою до учня і його особистості. По новому розкрила для нас чарівну науку фізику Чуйко Ольга Вячеславівна. Вона не робить поблажок, не обминає важких тем і справжніх фізичних задач, бо знає, що на майбутньому етапі життя ліцеїстів в кращих інститутах і університетах, де вони продовжать навчання, ці задачі стануть для них надійним плацдармом, звідки їм не страшно буде розпочати штурм університетської програми.
Справжнім другом стала для нас учитель української мови і літератури, класний керівник нашого фізико-математичного 4–М курсу Лісова Світлана Іванівна. Після знайомства з нею кожні класні збори стали для мене зустріччю з чудовою людиною, яка по-новому розкривала навіть для нас батьків власних дітей, що стали Ліцеїстами. Саме разом з нею вчорашні школярі, що прийшли з різних шкіл, стали справжнім колективом, в якому мій син знайшов багатьох друзів і однодумців.
І звичайно, я не можу не сказати справжніх щирих слів захоплення і подяки директору Смілянського природничо-математичного ліцею Гнідій Софії Анатоліївні,  що  створила і очолила  цей чудовий навчальний заклад, зібрала колектив справжніх професіоналів, створила умови для здобуття справжньої сучасної освіти, перевела навчання на новий рівень.
У цьому році ми, на жаль, закінчуємо навчання в ліцеї і навіть мені важко розлучатися і з талановитим колективом викладачів, і з чарівною академічною атмосферою, що панує в кабінетах і навчальних аудиторіях, і навіть зі старовинним казковим будинком, що історично вже багато років  служить справі освіти для багатьох поколінь смілян. Якби я була впевнена, що на наступному етапі навчання  мій син буде в таких же надійних руках,   я була в спокійна за його майбутнє.

 

З повагою і вдячністю
Наталія Анатоліївна Жегаліна

***

Сьогодні можу вже з упевненістю стверджувати, що Смілянський природничо-математичний ліцей – це навчальний заклад нового зразка, який відповідає багатьом стандартам новітніх закладів сучасного рівня.
Дуже хотіла, щоб моя донька тут навчалась.
Час летить швидко - і цієї весни вона вже випускниця.
Хочеться щиро подякувати висококваліфікованому викладацькому колективу ліцею, який очолює професіонал високого класу Гнідая Софія Анатоліївна, за тепло, увагу, незрівнянну ауру цього закладу, за нестандартність у вирішенні багатьох питань, які виникають протягом навчання, за все те, що отримують ліцеїсти паралельно з високим рівнем  навчального процесу. А особливе спасибі за відчуття свята шкільних буднів у наш непростий час.
Також  велике спасибі класному керівникові Лісовій Світлані Іванівні, для якої жодна проблема не є проблемою. Завжди щира та усміхнена, вона вислухає та підтримає своїх учнів, порадить і розрадить у потрібну хвилину.
Успіхів вам у вашій непростій справі!…

З повагою і вдячністю  Любов Іванівна Богун