Головна Про ліцей Клуб "Зустрічі з цікавими людьми"

Жінка, чиє серце належить дітям…

Жанну Олександрівну Курченко знає не одне покоління смілян. Адже без її азарту, знань, щирості , відвертості, відкритості душі не обходилося жодне дитяче дійство… І до цього часу учні із захопленням вслухаються в цікаві оповіді Жанни Олександрівни про юних героїв, що стали на захист своєї Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни, про відомих людей, чиїми іменами названі вулиці нашого містечка, про цікавинки з історії міст і сіл нашої України. А її вірші… вони сповнені любові і тепла до тих, кому присвячені…

Іскорки радості в очах, завжди піднесений настрій і відкрита для спілкування душа… Що ж ми знаємо про цю дивовижну жінку?..

її батько був військовим, мама — медиком. А юна Жанна, ледь закінчивши школу, помчала до театрального училища аж у Крим. Невисокого зросту, струнка, світлоока, з ореолом золотавого волосся, вона читала вступній комісії власні вірші, а коли їй запропонували придумати мізан-сценку, блискуче увійшла в образ і була одразу ж зарахована на курс.

Після навчання чотири роки працювала в Сімферопольському театрі. Веселій, жартівливій, співучій Жанні легко давалися різнопланові ролі. Та серце мучила туга за батьківською домівкою, за маминими ласкавими руками. Там, у далекому, уквітчаному вишневими садками невеличкому місті, залишилося її серце. Мріяла бути неподалік від матусі, отож одного разу покинула театр і поїхала додому. Отак опинилася в Смілі. Тут і наздогнало Жанну велике кохання...

Та доля схожа на вишитий рушник — червоний хрестик, потім чорний і знову червоний... Вона намагалася не помічати чорних миттєвостей і дат.

Не знайшовши роботи за фахом, пішла працювати директором Кам'янського будинку культури. Згодом Смілянський будинок дітей та юнацтва став ніби другою домівкою, де пройшли кращі роки життя та творчості.

Вона встигала все — навчатися в Черкаському педінституті, працювати, ростити і виховувати дітей. Четверо своїх хлопців та чоловікових дочку і сина, яких прийняла як рідних. їй дорікали: "Навіщо так багато? Поживи для себе". А для неї найбільшою радістю були сини і дочка. Щоб побачити світ, показати іншим багатство і красу рідного краю, Жанна Олександрівна закінчила курси екскурсоводів. Отож її діти вивчали Черкащину в екскурсіях і туристських походах. А влітку вона працювала культорганізатором в оздоровчих дитячих таборах.

Без перебільшення можна сказати, що її знають у всіх школах міста. Багато поколінь учнівської молоді зросло і  вивчилося  на її знаннях, досвіді. Усім дала путівку в життя.

Зараз Жанна Олександрівна Курченко працює в дитячому центрі позашкільної роботи "Берегиня ', керує краєзнавчим клубом "Дивосвіт". Крім занять, бере активну участь в усіх заходах центру, міста, області, допомагає молоді, її вихованці ідуть на заняття, як на свято, адже нецікавих не буває.

А вона, щаслива і весела, як і раніше, дзвінкоголоса, співуча, і до сьогодні поринає у світ своєї молодості, дякує долі за подарунки, щасливий збіг обставин і радісні випадковості. Як і колись мчить на зустріч з дітьми, адже саме вони надихають її на творчість, дають сили вистояти і посміхатися долі…