Теличко Марина

 

Що мені дав ліцей??? Хм… Тут важко відразу вибрати щось конкретне. Ну звичайно, найперше, це знання! Без того рівня навчання, який пропонує своїм учням ліцей, було б набагато складніше здати зовнішнє незалежне тестування на досить високому рівні для вступу на бюджет.  Кожен вчитель намагався якомога краще підготувати нас до майбутнього, до того, щоб ми могли з легкістю стати на нову сходинку нашого життя. Різноманітні культурно-мистецькі заходи привчали нас до креативу, розвивали в нас таланти. Ліцей завжди відрізнявся своїм нетрадиційним поглядом на розвиток всіх інтелектуальних аспектів учнівського колективу. Зі вступом до інституту, я зрозуміла, що мені набагато простіше було пристосуватись до нового ритму навчання ніш іншим студентам, які закінчили звичайні школи. Я швидше втягнулася у вузівське навчання  і воно не викликало у мене великих проблем, натомість як інші прикладали для цього великих зусиль.

 

Ліцей навчив нас приборкувати важкі проблеми, вкладати сили у навчання, саме тому студентське життя мені не здалося надто складним у порівнянні з ліцейним.  У нашому ліцеї ми вчилися бути колективом після 7(6) років навчання в інших школах, ми вчилися знаходити спільну мову з  новими друзями та знайомими. Теж саме ми робили при вступі у ВУЗи, маючи вже деякий досвід у цій справі. Я вдячна ліцею за те що він подарував мені незабутні 4 роки свого життя. Він дав мені набагато більше, ніж повну середню освіту. Він допоміг мені подорослішати. Навчившись самостійно приймати рішення, пізнавши всі принципи навчання, здобувши незамінний досвід я впевнено крокую по шляху свого життя, який обов’язково буде тернистим. Проте з наючи щ о за спиною я  маю все те, що дав мені ліцей, я не зупинюся! Дякую моєму ліцею за життєвий досвід та за те, що він є в моєму рідному місті.