Когут Катерина

Ліцей – це слово я завжди писатиму з великої літери, адже саме з ним у мене пов’язано моїх чотири роки навчання, моє майбутнє. Як би ми не розхвалювали і не рекламували Смілянський природничо-математичний ліцей, у кожного в серці він буде мати своє значення і свій відбиток.

 

Я – Когут Катерина, випускниця ліцею 2010 року, перебуваючи зараз за сотні кілометрів від мого рідного міста, намагаюся кожною частинкою своєї душі бути там, поряд з мамою, поряд з моїми друзями і з моїми рідними вчителями. Дуже часто, сидячи на парах, я згадую свої шкільні роки, особливо ті, що провела у Ліцеї. Я згадую кожний день мого навчання там, адже у мене кожний день був унікальний, Я згадую приємний, сімейний затишок, який створювали для нас вчителі і наш директор. Згадую, як прийшла у свій перший день навчання, хоч і в маленьке, але рідне приміщення ліцею. Пам’ятаю, як переступила поріг хімічного кабінету, що знаходився на першому поверсі, поряд зі сходами, як знайомилася з вчителями, з однокласниками. Хочу сказати, що вчителі у ліцеї дуже добрі, відкриті і щирі. Сьогодні я вдячна їм за ті знання, що вони мені дали, за те, що навчили мене бути самостійною, відповідальною і старанною. Кожен з вчителів віддав мені частинку своєї душі і я дуже вдячна їм за це. Саме за їх допомогою  я сьогодні студентка одного із найпрестижніших вузів України - Національного авіаційного університету.

Ще б я хотіла звернутися до всіх учнів ліцею. Дорогі мої, цінуйте свої шкільні роки, адже вони неповторні, цінуйте своїх шкільних друзів, а найголовніше - цінуйте своїх однокласників, адже ніхто не знає яким боком до вас повернеться життя, а однокласники - це єдині справжні друзі у вашому житті.