Ліцеїст №27

Дорогі випускники!

Наші дорослі діти!

Тільки тепер ви помітите, настільки швидко спливає час, як неминуче наблизився той день, коли ви раптом стали дорослими. Берег дитинства залишається за обрієм. Попереду – неозора далечінь цікавого, буремного, сповненого пригод і турбот, дорослого життя.

Що побажати вам у цьому житті – вистояти, подолати, не спотикнутися, впоратися з труднощами, залишитися оптимістами і по-дитячому радіти кожному дню, що забринить на небосхилі.

По-різному у кожного з вас складеться майбуття, але нам так хочеться, щоб у різних життєвих випробуваннях і негараздах ви ніколи не падали духом, ніколи не озиралися назад, а впевнено долали усі перешкоди, з гідністю торували свій шлях. Нехай кожен із вас несе з гордістю і честю таке красиве імення – Людина!

На жаль, наш ліцей тепер стане лише одним із спогадів дитинства. Але пам’ятайте, що цей острівець любові і турботи в неосяжному морі життя завжди буде для вас тихою гаванню, де завжди пам’ятають, чекають і люблять.

Нехай же зорепадом сипляться вітання,
Відкрива життя у зрілість путь,
І зринає щире хвилювання,
І шепоче вчитель: «Не забудь!»
А обличчя сяюче-щасливі,
Хай завжди так буде у житті!
І мелодій бархатисті хвилі
Гріють душу світлу в майбутті.
Хай в дорозі будуть вірні друзі,
Що росли з тобою з року в рік,
І роки навчання – добрі музи,
Надихають на щасливий вік!

Нехай же ясна зірка вашої щасливої долі яскраво і незгасно сяє на життєвому небозводі, нехай вона невтомно веде вас до омріяної мети, що буде осяяна життєвою мудрістю та всеперемагаючим світлом духовності.

Відшумить, відлунає щемливою мелодією прощального шкільного вальсу випускний вечір…

Тож в добру путь, наші дорослі діти!


Ще ліцеїсти, а вже студенти.

Цього року ліцей випускає у широкий світ 67 своїх вихованців, більша частина з яких уже стали студентами вищих навчальних закладів України, а саме: Бойко Сергій, Водяний Руслан, Григор’єва Віталіна, Котлярова Катерина, Лисенко Оксана, Пірогова Катерина, Погранична Наталія, Пономаренко Ірина, Степаненко Олександр, Тютенко Артем, Чемерис Артур – студенти Національного університету харчових технологій; Величко Владислав, Герасименко Роман, Іванченко Андрій, Кудряшов Богдан, Кукарцева Владислава, Литвин Ігор, Мамедова Лаура, Ткаченко Ілона, Харенко Павло – студенти Національного технічного університету України «КПІ»; Захарова Анастасія, Пономаренко Ірина, Лебідь Іван – студенти Черкаського державного технологічного університету; Кабашнюк Сніжана, Гончаренко Вероніка – студентки Київського міжнародного університету; Кондратенко В’ячеслав – студент Черкаського національного університету; Видрик Анна – студентка Севастопольського національного університету ядерної енергії і промисловості; Гувелякіна Євгенія – студентка Київського славістичного університету. Легких вам злетів, заліків та студентських сесій!

 

Мій любий і дорогий ліцей! Я не жалкую, що наші життєві шляхи перетнулись, адже ти об'єднуєш в собі найкращих людей і водночас гарних і талановитих працівників, з якими приємно спілкуватись і які допоможуть при будь-яких обставин. Я дуже рада, що прожила тут 4 роки свого шкільного життя, тому що я не тільки тут навчалась, а ще й зустріла гарних друзів, яких буду пам'ятати завжди. Дякую за цю приємну атмосферу, за щирі усмішки і теплоту сердець!

ТАК, ЩО СКАЗАТЬ ТОБІ, ЛІЦЕЮ, НА ПРОЩАННЯ
ЗА ТЕ ДОБРО, ЯКЕ ТИ НАМ ДАРИВ,
ЗА НЕОБХІДНІ ВСІ ТВОЇ ПОВЧАННЯ,
ЗА ТІ ЗНАННЯ, ЯКІ ТИ В НАС ВЛОЖИВ.
ЗА ТЕ, ЩО СЛОВОМ ЗЛИМ, ЛИХИМ НЕ ОБРАЖАВ,
ЗА ДОПОМОГУ У ТЯЖКУ ХВИЛИНУ.
ЗА ТЕ, ЩО ВСІХ НАС ЗАВЖДИ ПОВАЖАВ.
ЗА ЩИРУ РАДІСТЬ І ЛЮБОВ НЕВПИННУ.
ЗА ТЕ, ЩО ВСІХ ПРИГРІВ НАС І НАВЧИВ
У ДРУЖНІМ КОЛІ ЖИТИ Й НЕ СВАРИТИСЬ.
ЗА ТЕ, ЩО В МАЙБУТТЯ ТИ НАС ПРОВІВ
І ДАВ НАУКУ, ЯК НАМ КРАЩЕ ЖИТИ.
СПАСИБІ ВСІ МИ КАЖЕМО ТОБІ
І ПОБАЖАТИ ХОЧЕМ НА ПРОЩАННЯ:
ЩОБ МРІЇ ВСІ ЗДІЙСНИЛИСЯ ТВОЇ,
ЩОБ ТИ ЗАВЖДИ ВСІХ ОПРОМІНЮВАВ КОХАННЯМ.

З любов'ю твоя Анастасія

Ліцею, ти відкрив нам новий шлях, шлях до знань. Кожен крок на цьому шляху -подія, кожна мить - особлива. Ти став для нас лагідною матінкою і суворим татком. Ти допомагав нам боротися з труднощами і щиро радів нашим успіхам. Дякую тобі, ліцею, за все, що ти для нас зробив. Дякую від усієї душі, бажаю тобі усього найкращого.

Кукарцева Владислава 4-М курс
 
 

Дійсно, чому так важко розлучатися з ліцеєм? Особисто для мене, ліцей – це не просто навчальний заклад, а частина мого життя! Надзвичайно цікаво було на уроках: безліч захоплюючих тем, нової інформації, і вчителі, які кожен урок намагались зробити незабутнім, за що їм велике спасибі! Але, мабуть, найцікавішим було позакласне життя, коли ми залишалися після уроків і проводили час разом. Ми готували свята, допомагали вчителям і першокурсникам, відвідували МАН - все це наша дружня ліцейна родина! Я не жалкую, що чотири роки назад переступила поріг саме цього навчального закладу, який допоміг мені здобути гарні знання, вірних друзів...

Зараз дуже важко зрозуміти, що все це безтурботне життя скінчилось, і нам доведеться самостійно торувати стежину у наше майбутнє. Я ніколи не забуду ліцей, вчителів, учнів, друзів і однокласників, бо саме вони змінили моє життя, сформували мене як особистість!!!

Безнос Таня, 4-Б курс
 

Любі ліцеїсти!!! Ось і закінчився ще один навчальний рік, але для випускників він, на жаль, останній, попереду доросле і складне життя... Дуже важко усвідомлювати те, що позаду залишається безтурботне дитинство, і ми залишаємо ліцей назавжди. Особисто я, хочу побажати ліцеїстам сил, наснаги, бажання вчитися і досягати все нових і нових вершин. Цінуйте те, що маєте! Беріть від ліцейного життя все! Активно приймайте участь в олімпіадах, шкільних вечорах, святах, КВК! Цінуйте кожну хвилинку, проведену в стінах ліцею! Адже тільки зараз ми, випускники, розуміємо, що втрачаємо дуже багато! Ліцей – це не просто навчальний заклад, це другий рідний дім, який я завжди буду пам’ятати і любити! Я щаслива, що навчалась в ліцеї, що ці чотири роки провела в атмосфері любові, добра, розуміння, веселощів і радості!!!

Пірогова Катя, 4-Б курс
 

Ось і відлетіла у неозору даль наша сімнадцята весна, минає дитинство... І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчителя, скрип крейди, шум дощу, і аромат – аромат квітів учителям на прощання. Дивне все-таки це слово «ніколи»!.. Все буде: інститут, сім’я, діти, робота, а ось ліцею... вже не буде ніколи – і дитинства також не буде.

Кажуть, що цінуєш щось по-справжньому, коли вже втратив це. Так і кожен випускник ліцею зараз, я у цьому впевнена, як ніколи розуміє наскільки багатьом речам навчив нас ліцей: справжній дружбі і першому коханню, щирості і доброті, впевненості і вмінню відстоювати власну думку. Хочеться подякувати вчителям ліцею, котрі своєю щоденною працею робили неоціненний внесок в наш розвиток як гідних людей, як особистостей – як ліцеїстів. Завдяки незабутнім рокам в ліцеї наше дитинство не було марним, а стало міцним підґрунтям для майбутнього щасливого дорослого життя.

Самохіна Олена, IV-Б курс
 

Ліцей... Багато спогадів спадає на думку, коли ми чуємо таке рідне слово. Тут ми пережили перші успіхи і розчарування, відчули гордість, що маємо право називатись ліцеїстами. Ліцейна атмосфера надихала нас на нові звершення і перемоги. Для мене ліцей – це стежина у майбутнє. Я не знаю, якою вона буде, але впевнена, що маю гарний старт.

Сподіваюсь, що наступні покоління з гордістю приймуть естафету лідерства і радісно пронесуть у своєму серці через усе життя часточку любові до ліцею.

Карась Аня, 4-М курс
 

Ліцею! Залишилося лише декілька днів до того моменту, коли я назавжди покину твою затишну будівлю. В цей час я починаю розуміти, що справді сумуватиму за тобою, що мені не вистачатиме тієї атмосфери, яка панує у твоїх стінах. Однак, зрозуміло, все колись закінчується, і ніхто не може нічого вдіяти, єдине, на що ми здатні, - вміти гідно розставатися. Тож на останок хочу сказати, що вдячна тобі за знання, які ти мені дав, за вірних друзів, за нові враження, за яскраве й насичене ліцейне життя. Я впевнена, що колись ми ще обов’язково зустрінемося, а тепер - прощавай…

Максименко Галя, 4-Б курс
 

Шановні ліцеїсти. Я, як один з коміків ліцею, хочу побажати вам успіху не тільки в навчанні, а й в позакласному житті. За ці 4 роки я звик до ліцею, до його затишку, до вчителів, які тут викладають. І тому випускний вечір для мене буде напівсвятом, тому що прощатися з таким чудовим педколективом, як в ліцеї, - дійсно сумно. Наші вчителі завжди нам допомагали в скрутні хвилини, незалежно від того чи відмінник ти, чи звичайний учень-хорошист. А найголовніше те, що якщо протягом 4 років в ліцеї ви сумлінно ставились до навчання, то вступ до шикарного ВУЗу вам забезпечений.

Бойко Сергій, 4-М курс
 

Ну що сказати тобі, ліцею, на прощання? Звісно, велике тобі спасибі! Спасибі за добрих друзів, за найкращих вчителів, бо саме вони завжди зігрівали нас своєю добротою і ніжністю, до них завжди можна було звернутися з проблемою. І ніколи ми не чули відмови в допомозі. Спасибі за класного керівника, дякуючи якій закладено у нас ті риси характеру, той фундамент, що залишиться і буде супроводжувати усе життя. Спасибі, мій рідний ліцею, що навчив мене любити все, що знаходиться навколо. Велика тобі шана і низький уклін до землі. Рости! Процвітай. Навчай підростаюче покоління так, як навчив нас!

Бевз Яна, 4-Б курс
 

Настане світанок, відкриються двері ліцею і щаслива зграйка випускників випурхне у самостійне життя... Назавжди... Напевно, тільки в цей момент ми повністю зрозуміємо, що скінчилося безтурботна пора дитинства... Сумно стає, коли уявляєш, що більше ніколи ти не будеш ліцеїстом...

Ліцею, я безмежно вдячна тобі за 4 роки щасливих днів, щирої дружби і нових відкриттів! Роки, проведені в ліцеї, назавжди залишать незабутній відбиток в душі та у всьому моєму житті.

Гончаренко Вероніка IV-Б
 

Зринають в пам’яті думки
І спогади про наші будні…
Тепер минаючі роки
Стають назавжди незабутні.

Ліцею, дякую за все!
Чотири роки, наче свято.
Життя нас далі понесе,
А ти лишишся старшим братом.

Іванченко Андрій, 4-М курс