Мабуть, усі, хто сьогодні так чи інакше має відношення до освіти, цікавиться тим, що ж там, у цій освіті, відбувається. Що чекає нас, які зміни чи корективи відбудуться.

Це питання цікавить і батьків, і учителів, і дітей.

Новації у школі ?..

Що буде? Як буде?

У газеті «Урядовий кур’єр» ідеться:
«Майбутні старшокласники зраділи нещодавній новині про те, що вже незабаром Міністерство освіти і науки планує подолати неефективну багатопредметність у старшій школі й удвічі скоротити кількість обов’язкових дисциплін. Тож учні вивчатимуть менше предметів, проте глибше й ґрунтовніше, обираючи відповідний профіль навчання, отже і майбутню професію.

Якщо в математичних класах школярі скнітимуть над точними науками, у класах гуманітарного профілю зменшать кількість годин на вивчення природничих дисциплін та об’єднають їх у так звані інтегровані предмети: «Людина і світ» та «Людина і суспільство».

У січні відповідний проект нового навчального плану профільне відомство подало на громадське обговорення, тепер фахівці працюють над оновленими програмами — їх презентуватимуть у квітні цього року, після чого розпочнуть роботу над створенням нових шкільних підручників для старшокласників».

Але чи все так безхмарно на цьому горизонті?

Учителі-практики та директори шкіл застерігають: поспіхом запроваджувати об’єднані предмети не слід, спершу треба провести апробацію нових програм.

Саме з цього приводу і поділилася своїми думками на шпальтах газети «Урядовий кур’єр» №43 за 2017 рік і директор нашого ліцею Софія Анатоліївна Гнідая. А цікавить її найбільше саме предмет, який вона ось уже близько 40-а років викладає у школі, а саме - фізика.

«Я вчитель фізики, тож уболіваю за свій предмет. Однак об’єднання природничих предметів в один — дуже складне питання, яке не можна вирішити за рік-два, — каже Софія Гнідая. — По-перше, треба підготувати таких фахівців — учителів, які зможуть викладати і хімію, і біологію, і географію, й фізику. Адже це різні предмети. По-друге, перш ніж запроваджувати новації в усіх школах, потрібно створити пілотний проект і провести його апробацію. Усе  це  займе 7—8 років. Ось тоді зможемо провести моніторинг тих навчальних закладів, які братимуть  участь у цьому проекті. І лише потім проаналізувати, вдалося чи ні».

Чи дослухаються до освітян-практиків і цього разу, покаже час.