Головна Новини Як у ліцеї калиту кусали та вшановували святого Андрія Первозванного

Як у ліцеї калиту кусали та вшановували святого Андрія Первозванного

Автор: Svetlana   
Середа, 14 грудня 2016 11:22

Свято Калити  з упевненістю можна назвати традиційним для ліцеїстів, а  добрі звичаї, пов’язані з цим дійством,  із року в рік   від старшого  покоління вихованців ліцею передаються до молодшого.

Так і цього року  учні І-х та ІІ-х курсів зібралися разом, щоб  холодного зимового дня, 13 грудня,  засвітити власне  тепле ясне сонечко – свою калиту - і зігрітися у дружному колі, розважитися, пожартувати й потанцювати  того ж таки «Зайчика» поміж рогачами.

Розпочали дійство урочистим вшануванням святого Андрія Первозванного, який свого часу напророкував заснування величного міста Києва на  розкішних зелених берегах Дніпра, які так вразили апостола – мандрівника.
Учні ІУ-Б курсу Тетяна Вергелес, Юлія Шепелєва та Михайло Рясний завітали до    молодших товаришів, щоб поділитися своїми знаннями про календарно – обрядову поезію, навчити їх, «як правильно калиту кусати», що при цьому казати, як вшановувати пана Калетинського, щоб той все ж дозволив відкусити  омріяний смачний окрайчик на щастя.

 

Найсміливішими серед першокурсників виявилися Андрій Лісовий та Владімір Теліга. Хлопці вправно стрибали на «білому коні» (старій кочерзі),  намагалися перехитрити Михайла  Рясного в ролі Калетинського, щоб дістатися до медової калити.

У давнину свято Андрія було чоловічим. Тому й на цьому  дійстві активнішими були хлопці.  Досвідчений вокаліст та танцюрист Максим Мартовицький спробував себе у новому амплуа – танці  під супровід народної дитячої пісеньки «Ой на горі жито, сидить зайчик». До нього приєдналися й інші представники юного ліцейного парубоцтва.
Одним словом, було весело.

Оксана Таран та Мар’яна Іллющенко розповіли дівчаткам, як  слід ворожити на власну щасливу долю. Але наше ліцейне ворожіння помалу звелося до того, що діти спробували дізнатися про  те, як пройде цей навчальний рік (звичайно ж, успішно, і всі складуть ДПА на  12 балів), про те, ким вони будуть у майбутньому: президентами, письменниками, астронавтами, мандрівниками, художниками, кінозірками… І хай ці пророцтва звучали дещо по – дитячому, але головне, що  було весело, усі  перейнялися вірою  у власні сили, розум та успіх.

Учасники свята  багато чого дізналися про вечорниці, народні обряди і навіть про тварин, пов’язаних з ними.  
Зацікавлено дивилися дітлахи на іграшкового півника, який   там десь застряг між мисочкою пшона, горнятком води й дзеркальцем,  на ясні воскові свічки,  на яскраві картинки з пророцтвами…

Нам весело, коли ми разом, та ще й на святі Калити. А подбали про духмяний смачний обрядовий хліб батьки ліцеїстів, за що Вам, дорогі наші тата й мами, бабусі й дідусі, низький уклін і велика пошана.

Тож із нетерпінням чекаємо прихід у стіни ліцею святого Миколая.