Довкілля, що нас оточує, складається з природного і соціального середовищ.

Природне включає в себе п’ять взаємопов’язаних компонентів (повітря, воду, гірські породи, рослини і тварини), а під соціальним слід розуміти штучне, матеріально-психологічне (інформаційне) оточення людини.

Освоюючи довкілля, людство втручається в природу, часто порушуючи взаємозв’язки між компонентами, що призводить до негативних екологічних наслідків.

Інформація – єдина природна сутність, відбір якої з природних екосистем не пригнічує і навіть не руйнує їх. Навіть існує ландшафтнознавча гіпотеза про наявність у природних комплексах інформаційних зв’язків. Також слід додати, що заповідний ландшафт містить у собі високий інформаційно-виховний потенціал. Він вражає, звеличує…

Людина, вбираючи враження від його споглядання, збагачується і духовно, і розумово. У такому «діалозі» здійснюється інформаційний і чуттєвий контакт з природою.

Якраз вчасно сказати про феномен нинішнього часу - екотуризм, що зі слів відомого мексиканця Гектора Цебаллоса ( який власне і запропонував цей термін) означає: «мандрівка до відносно спокійних та незабруднених природних областей з певною метою вивчення, в поглядання та задоволення пейзажем, його дикими рослинами і тваринами, так як будь-якими існуючими культурними проявами».

І от, щоб відчути самим цей контакт, ліцеїсти й вирушили в природу, і не куди-небудь, а у найзаповідніше місце Сміли – на Юрову гору, бо все тут дихає глибокою історією і святинею. Краса природи створює найдивовижніші відчуття. Особливий інформаційно-духовний зв’язок з природним довкіллям відчувається у цьому заповідному місці: подих минулих епох і поколінь, що відійшли у небуття, у вічність – з одного боку, і зв’язок з космосом, з прийдешнім світом – з іншого.

Дійсно, природно-заповідне урочище Юрова гора – унікальне. Діти насолоджувались красою захоплюючих краєвидів, а вчитель географії Хроменко Зореслава Вікторівна розповідала цікаву інформацію про ландшафт гори: про те, що в давні часи Ірдинське болото було судноплавним рукавом Дніпра, по якому ходили князівські човни, а пізніше - і козацькі чайки. Ліцеїсти бачили «Дорогу життя» через болото, яка дійсно допомагала врятуватись нашим партизанам під час Другої світової війни, німецькі бліндажі та залишки землянок, що залишились від цієї ж війни, двохсотлітні дуби, що пам’ятають ще дореволюційні  часи. Можливо, під їхньою тінню відпочивав ще граф Бобринський……

Ця екскурсія  подарувала учням нові знання про історію міста і народу в цілому. Яким би маленьким рідне містечко не здавалося, але в глибині його історії знайдеться багато цікавих фактів, пов’язаних з історією усієї України.

Також це була можливість вкотре оцінити всю красу осені, розглядаючи різні дерева,  кущі, гриби. А так як подорожували учні біологічного класу, то вони ще й встигли провести маленьку дискусію про стан природи восени.

Під час екскурсії діти також мали нагоду спробувати себе в ролі справжніх туристів: орієнтувалися в лісі за допомогою природних ознак та компасу, розпалювали багаття з підручних матеріалів, досліджували рослинки.

Трішки стомлені далекою мандрівкою, але сповнені гарного настрою, повернулися ліцеїсти до рідного ліцею з величезним бажанням пізнавати щось нове і нове.