Головна Газета "Ліцеїст" Ліцеїст (Листопад 2015)

Ліцеїст (Листопад 2015)

 

Дорога моя, ліцейна родино!

З Днем народження!

18 років – повноліття! Вже 18… Тільки 18…

Які ми? Чим живемо? Про що мріємо? Чим пишаємося?

Моє серце переповнюють почуття любові, гордості, великої шани до рідного ліцею.

Я безмежно вдячна колегам, адже це їхня кропітка праця допомогла отримати за 18 років ліцейні атестати більш ніж 800 випускникам нашого закладу. Саме вчителі ліцею зуміли закохати дітей у науку, і сьогодні серед наших випускників вже більше 10 осіб мають наукові ступені, стали викладачами вузів, розвивають фундаментальну науку, отримали міжнародне визнання як молоді науковці.

Я низько вклоняюся батькам наших вихованців за віру, толерантність, мудрість, допомогу і, звичайно, за ваших дітей.

Але головні слова подяки вам, ліцеїсти! Подяка за сотні перемог у різноманітних інтелектуальних змаганнях, за сотні написаних науково-дослідницьких робіт, серед яких переважна більшість переможних; за технічні винаходи; за міжнародну співпрацю із школами світу; за десятки написаних і втілених у життя різноманітних проектів; за щастя співпраці з усіма президентами ліцею; за «директорські посиденьки» і, взагалі, за трепетне ставлення до ліцею.

Дорогі наші наймолодші ліцеїсти! Ось і промайнули ваші перші 100 днів у ліцеї. Ви зуміли довести, переконати усіх і себе у тому числі, що саме вам навчатися у нашому навчальному закладі, саме вам примножувати наші досягнення, традиції, вписувати нові сторінки в історію.

Мій рідний ліцею! Хочу побажати тобі зберігати й надалі ту родинну атмосферу, що завжди панує у нас, той негаснучий вогник оптимізму та небувалої працездатності, той простір любові, який спроможний зігріти усіх, хто потрапляє у його всеобіймаючий пломінь.

Ліцеїстам зичу любити наш ліцей і вчителів, завжди пам’ятати про них і після випуску та примножувати славу нашого закладу, успішно працюючи на благо України.

З любов’ю, ваша Софія Анатоліївна


Президент ліцею - Чубін Дмитро

Аж не віриться, що вісімнадцять років назад був заснований ліцей.

З першого року свого існування і до сьогоднішніх днів він позиціонує себе як престижний навчальний заклад з високим рівнем освіти.

За чотири роки, проведені в цих стінах, змінюється кругозір його вихованців і розкривається талант кожного завдяки спілкуванню, розумінню, підтримці один одного, завдяки творчій і клопіткій щоденній роботі наших учителів, завдяки різноманітним науковим та творчим проектам, конференціям, турнірам, завдяки тому вогнику, який об’єднує нас, ліцеїстів, зі своїми мудрими наставниками.

За роки своєї діяльності ліцей дав путівку у життя вже близько 800 випускникам, серед яких багато успішних і талановитих людей.

Ми пишаємося нашими випускниками і дуже шануємо ліцей. Тут дають не тільки глибокі та ґрунтовні знання. За роки навчання ми стаємо однією родиною. А дружба, що зароджується під час навчання у цьому закладі, залишається на довгі-довгі роки, об’єднуючи усіх колишніх випускників у дружне ліцейне братство.

Тому я хочу привітати ліцеїстів та вчителів з днем народження нашого коханого омріяного ліцею і побажати подальших успіхів, процвітання та досягнення нових висот.


«Як парость виноградної лози, плекайте мову…»

«Як парость виноградної лози, плекайте мову…» - саме  з цієї мудрої поради видатного класика української літератури Максима Рильського і розпочалося у ліцеї святкування 9 листопада - Дня української мови і писемності – цього року.

Ліцеїсти заздалегідь готувалися до цього свята. Адже щорічно у стінах закладу – це подія, пов’язана  з багатьма  заходами: І туром конкурсу Знавців української мови, підготовкою учнівських презентацій, науково – дослідницькою діяльністю старшокласників.

І, звичайно ж, розпочали із традиційного загальноліцейного диктанту на мовну тему «Не бійтесь заглядати у словник…», який провели для ліцеїстів учителі української мови Т.В. Береговенко та С.І. Лісова, а допомагала у проведенні учитель зарубіжної літератури О.О. Діденко.

Ліцейна молодь з відповідальністю та почуттям патріотизму поставилася до цього, на перший погляд, простого  та буденного виду роботи. Кращі роботи будуть представлені у вестибюлі ліцею.

На великій перерві у коридорі закладу була проведена презентація  словників та енциклопедій ліцейної бібліотеки. Ірина Іванівна Рак, бібліотекар, допомогла облаштувати виставку. Усі переконалися, що наш навчальний заклад має такий багатий і навіть, деякою мірою,  раритетний  фонд.

На завершення – щорічна конференція «Розвиток української мови». Цьогоріч другокурсникам у її проведенні  допомогли учні ІІІ-Б курсу, які вже мають досвід публічних виступів перед ліцейною молоддю та гостями закладу, а також власні напрацювання, зроблені на засіданнях гуртка «Я патріот України».

Інна Задорська, Валентин Єфремов, Юлія Хорощак та Юлія Шепелєва   ознайомили молодших товаришів  із  секретами розвитку української писемності до прийняття християнства,  свторенням абетки кирилиці та історією розвитку розділових знаків. Учні ІІ- х курсів ще продовжать екскурс тернистими шляхами  історії української писемності. Тож побажаємо їм успіху в цій шляхетній  і корисній справі.

Тетяна Береговенко – учитель української мови та літератури


Ліцейні посиденьки із духмяно-солодким присмаком осені

П’ятниця тринадцятого… Звучить якось моторошно, правда?

Можливо, воно так і було б, якби наші дівчата із 4-Б курсу були забобонними та боязкими, то ніколи б не наважилися провести осінні посиденьки саме у цей день.

Та вони виявилися творчими, сміливими і відчайдушними. І якщо навіть усе проти них – художні номери не встигають підготуватися, музика не записується, а кінофільм так і хоче перерватися, - дівчата звикли доводити всі справи до логічного завершення.

Тому наші осінні посиденьки розпочалися з гри «Крокодил», і ми визначили найталановитіших акторів пантоміми ліцею. А потім – були чай і смачнюче печиво,  романтична кінострічка «Ромео і Джульєтта», а на фінал – прекрасний духмяний пиріг (особлива подяка бабусі Ані Обрежі – вона встигла приготувати його за короткий період часу і порадувала нас усіх, адже пиріг справді мав солодко-осінній присмак).

Сміливим підкоряються усі простори.

Тож, дівчатка, дякуємо, що ви приготували нам такий комфортний вечір відпочинку. Сподіваємось, що ми ще посидимо ось так за чашечкою чаю, поспілкуємося про прекрасне…

Із сумом зізнаємося, що в наступному році Катя Нечипоренко, Алінка Манько, Аня Обрежа – та що там перераховувати– усі дівчатка 4-Б стануть студентками і покинуть рідний ліцею… Але ж ми чітко усвідомлюємо, що саме вони, Каті, Аліни, Оксанки, Ані… і наповнюють ліцейне життя добротою, толерантністю, щирістю,  справжньою любов’ю.


European Quality Label - Європейський Знак Якості

Саме так називаються три нагороди, які ліцей отримав за роботу у проектах eTwinning -“European meetings’,”Gender Gap”,”(h)eureka’. Ця відзнака засвідчує якість та успішність проекту на рівні всієї Європи.

Третій рік поспіль викладання англійської мови у ліцеї відбувається із залученням учнів до Європейської мережі, адже еTwinning – це потужний стимул для вивчення іноземних мов і покращення рівня використання ІТ-технологій. У рамках програми учні тренують навички  командоутворення та отримують досвід створення спільних проектів. Окрім цього, вони дізнаються про культуру інших країн Європи та заводять нових друзів.

eTwinning  став для нас майданчиком для спілкування та обміну досвідом, корисною інформацією й методикою навчання.

А ще програма eTwinning – це чудова можливість реалізувати креативний підхід у навчанні, зробити його  цікавим. У ній беруть участь учителі, які за пірамідою А. Маслоу знаходяться на дуже високій сходинці – потребують самовираження. Тобто у таких учителів буденний процес роботи вже налагоджений, і їм хочеться розвиватися далі. І саме для них, захоплених своєю роботою, програма відкриває  такі можливості.

Традиційними стали відеоконференції з партнерами по проектах. Ліцеїсти з великим задоволенням працюють над створенням відеороликів та відеоінтерв’ю, які розміщуються на платформі TwinSpace, що є робочим безпечним он лайн простором. А відео Дмитра Чубіна до 10 річчя програми було визнано найкращим у номінації «Найкраще авторське відео». Саме завдяки програмі учні дізнаються про нові онлайн сервіси, що можна використовувати і для інших предметів.

Сьогодні ми горді тим, що, не будучи школою з поглибленим вивченням іноземної мови,  де працює від 5 до 20 учителів-філологів, окрім нагород - Національний Знак Якості (за роботу у 8 проектах), Школа-лідер місяця (травень 2015), Проект року 2014 (European Meetings), ліцей має найбільше нагород Європейський Знак Якості (3) з- поміж  шкіл України.

Сучасні діти потребують сучасного учителя та сучасного навчання, лише тоді можна говорити про конкурентноспроможність наших випускників.

Тетяна Ярмиш - учитель англійської мови ліцею


Серця, віддані дітям

Василь Сухомлинський писав: "Навчити дитину вчитися, дати їй уміння, з допомогою яких вона буде самостійно підніматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, - це одне з найскладніших завдань учителя. Саме у його здійсненні - ключ до тієї педагогічної мудрості, оволодіння якою робить працю творчою."

І таким ключем мудрості володіють учителі наймолодшого в місті навчального  закладу - природничо-математичного ліцею, якому виповнюється 18 років.

Спостерігаючи за роботою педагогічного колективу, можна з упевненістю сказати, що найголовнішою у його діяльності є заповідь: "Поважай учня!"

Колектив педагогів ліцею - сонячні люди, які щоденно, щогодинно зігрівають теплом і турботою своїх вихованців, даючи їм глибокі фундаментальні знання, виховуючи в кожному особистість.

Педагогом №1 є, звичайно, ініціатор створення ліцею - Гніда Софія Анатоліївна, яка і очолює цей колектив: завжди спокійна, привітна, знаючий вчитель і турботливий директор. До кожного вчителя, до кожного вихованця знайде привітне слово, підтримає у хвилину вагання.

18 років ліцею... Це зовсім юний вік! А скільки зроблено, скільки вихованців вилетіло зі стін цього закладу у широкий світ! Здобули освіту в престижних вузах, множать славу ліцею.

Від батьківського колективу вітаємо цей юний 18 літній заклад, бажаємо колективу нових звершень, нових скорених вершин; нехай їхні вихованці примножують здобутки, нехай гордо несуть звання ліцеїста, адже "учні повинні йти далі своїх учителів."

Учитель! Труд твой кропотливый,

С каким трудом еще сравнишь?

Ты, словно сеятель над нивой,

Бесценный урожай растишь!

Ты будто первооткрыватель,

Ведешь по жизни молодежь,

Ты в тоннах знаний, как старатель,

Крупицу золота найдешь!

 

Нехай на вашому шляху, дорогі вчителі, зустрічаються самородки, а Вам, трударям освіти, міцного здоров'я, щастя, успіхів на ниві пізнання. З ювілеєм молодості, з 18 літтям!!!

 

Мудрості в скроні,

Статку в долоні!

Любий наш Ліцею!

Нині в тебе свято.

В день чудовий цей

Привітань багато!

Повнолітнім став

Мудрим, самостійним.

Безліч перешкод здолав,

Став другом надійним!

І пишатися тобі

Є чим, безперечно-

Випускник твій у житті

Всіх долає конкурентів.

Все тобі вдається,

Все в тебе виходить.

Бо в житті проб'ється

Лише той, хто творить!

Ти даєш знання,

Створюєш умови.

Воля, бажання, боротьба -

Ось твої канони.

Ми довірили тобі

своє найдорожче

Бо ми впевненні, що ти

Даси їм лиш хороше.

Діти горді з того,

Що в дружбі з тобою

Мають змогу вчитись:

Творити власну долю!

Рідний іменинник!

В день такий святковий

Ми тобі бажаєм

Відкриттів казкових!

Вдячних слухачів,

Від колег поваги,

Прагнень, сил, зусиль,

Творчої наснаги!

З повагою батьківський колектив ліцею


З любов’ю про своїх  першокурсників

Цього року ліцей відзначає своє повноліття. Та він не зраджує традиції:  щороку гостинно відчиняє двері та запрошує за парти нове покоління першачків – тринадцяти- та чотирнадцятирічних школяриків, щоб через чотири роки випустити у великий світ і вільний політ упевнених у собі, креативних, талановитих і самодостатніх  сімнадцятирічних юнаків та юнок.

Мої незрівнянні першокурсники! Ніби ще вчора ви прийшли на свято Першого дзвоника до нашого ліцею. Хтось - боязко, невпевнено і сором’язливо, а хтось – рішуче і  цілеспрямовано. І ось виявляється, що ви уже аж 100 днів тут навчаєтесь…

Ми побачили, що поряд з непосидючістю та дитячою безпосередністю крокують уміння зосереджуватись та наполегливо досягати поставленої мети. Вам усе цікаво, ви у всьому хочете брати участь, ви ніколи не буваєте байдужими.

Ще жодного року старшокурсники так жваво не цікавилися, хто буде захищати честь ліцею на міських предметних олімпіадах. Напевно, відчули конкурентів?! Ще ніколи вчителі  так довго не вагались, не знаючи на користь кого зробити вибір для участі у цих олімпіадах. Адже є з кого обирати! Ще ніколи на першому поверсі ліцею не було так гамірно, весело і «танцювально». Адже ви всі талановиті!

Тож бажаю вам на ліцейній стежині лише приємних емоцій, посильних випробувань, досяжних вершин, незабутніх миттєвостей, справжніх відкриттів і наукових перемог, вірних і надійних друзів та порадників поруч. З гідністю несіть звання «Ліцеїст».

Хай і щастя, і сонця вітрила,
Мчать ваш  човен до тої землі,
Де панує лиш радості сила,
Де збуваються мрії усі!

З любов’ю до вас, мої першокурсники,
ваш класний керівник Ольга Анатоліївна Гунько


МОЇ ПЕРШІ СТО ДНІВ У ЛІЦЕЇ…

Михайло Вдовиц

У перші дні мого навчання в ліцеї, я зрозумів, що цей заклад - велика родина, і кожен учень - її частинка. Мабуть, запорука цього є хороша дисципліна та порядок.

Спочатку було дуже важко через зміну рівня подачі, об’єму знань та великої кількості домашніх завдань. Не можу сказати й того, що до цього періоду моя адаптація завершилась, але незначні полегшення відчутні.

На лінійці першого вересня мені запам’яталися слова, які сказала нам директор ліцею: «Ви ні на мить не пошкодуєте, що перейшли в наш навчальний заклад». Мабуть, ці слова перевірені досвідом, тому що за цей хай і короткочасний та достатньо складний для мене період, я провів у ліцеї з почуттям інтересу, мені справді хочеться учитися.

Спочатку я був здивований тим, що кожного ранку Софія Анатоліївна зустрічала всіх учнів на порозі ліцею. Інколи у мене буває поганий настій, але коли тебе зустрічають теплою усмішкою, тоді це викликає в якійсь мірі асоціацію з мамою, адже вона мене також завжди чекає вдома усміхнена.

Мені сподобалися педагоги цього закладу тим, що велику кількість інформації вони подають зрозуміло, просто, та навіть цікаво.

У мене з’явилися нові товариші, з якими цікаво спілкуватися. Я вважаю, що це також великий плюс на користь ліцею.

І на завершення хочу додати: навчатися буде не складно, якщо побороти свою лінь.

Альона Косенко

Смілянський природничо-математичний ліцей – це моя мрія. Про цей навчальний заклад я знаю багато, адже тут навчався мій брат. Здавши вступні іспити на відмінно, я з гордістю відчула, що моя мрія збулася. Я ліцеїста!

Першого вересня нас, першокурсників, зустріла дружна ліцейна родина.

Щиро, мов рідна мама, вітала директор ліцею, підбадьорюючи підморгували друзі-старшокурсники.

Несміливі, збентежені, ми переступили поріг ліцею. Все навколо невідоме, незвідане, звабливе. А скільки всього цікавого: нові друзі, нові вчителі, нові предмети. Від усього голова іде обертом. Потрібно все встигнути: порозумітися з однокласниками, вивчити уроки, зрозуміти, що від нас вимагають учителі.

З кожним днем ми стаємо сміливіші, наполегливіші, упевненіші в собі, у тому, що здобудемо добрі знання, які допоможуть кожному з нас вибрати свій шлях у житті.

Мене переповнюють емоції, я не шкодую, а горджуся тим, що навчаюсь у ліцеї.

Аліна Куча

Сто днів у ліцеї промайнули дуже швидко. Вони були незабутніми.

За цей час я зрозуміла, що зробила правильний крок у майбутнє.

Ліцей вразив мене різноманітністю свят та багатьох заходів.

Про цей заклад я дізналась з уст моїх знайомих, як чудово й весело тут.

В ліцеї я знайшла багато нових друзів, які в будь-яку хвилину зможуть допомогти. Друзі, так як і я, прагнуть досягти вершини знань, а вчителі раді допомогти нам у цій нелегкій справі.

Одним словом, ЛІЦЕЙ викликає у мене радісні почуття і на серці стає тепліше.

Євген Литовченко

Ці 100 днів у ліцеї були найкращими за всі 7 років навчання.

Коли я приходжу сюди, то мене відразу зустрічають із усмішкою і добротою.

Мій клас найкращий, бо у нас ніколи немає суперечок і конфліктів.

За ці 100 днів ми вже вивчили всіх учителів, зав’язали багато знайомств, здружилися.

Ліцей для всіх нас став другим домом, адже тут усі привітні до тебе, й ти почуваєшся спокійно і захищено.

Тут усі раді тобі. Я буду всім радити хоча б спробувати навчатися тут.

Ліцей - найкращий!

Єлизавета Овсійчук

За порадами моєї старшої сестри, яка закінчила навчання і здобула хорошу роботу, я також вирішила навчатися в ліцеї. І, мабуть, не помилилася.

Кожного ранку, коли ти заходиш до ліцею, а на вулиці - дощ та негода, і настрою зовсім немає, в затишних стінах цього закладу тебе завжди зустрічає усміхнена Софія Анатолівна, і гарний настрій з’являється сам по собі.

Першого вересня я надзвичайно хвилювалася, але хвилювання були марні.

Ліцей справив на мене дуже приємне враження. Я знайшла тут багато нових друзів, взаєморозуміння. Ми всі дуже здружилися. А незабутнім для всіх нас став День Здоров’я – перший неймовірно цікавий захід у стінах ліцею, який допоміг нам, першокурсникам, стати частинкою великої родини.

Усі разом ми брали участь у змаганнях і вболівали один за одного. Розповідали цікаві історії у дружньому колі, слухали пісні під гітару і їли надзвичайно смачну польову кашу.

А як ми готувалися до Дня Вчителя. Тут було все: і сльози, і радість, і паніка, і переживання… Але виступили ми добре.

Найкраще в ліцеї я вважаю те, що ти можеш обрати той профіль навчання, з яким плануєш пов’язати подальше життя.

Я та всі мої однокласники з нетерпінням чекають найкращий день у цьому навчальному році. Це посвята в ліцеїсти. І він скоро настане.

Я гадаю, що наступні чотири роки пролетять так само швидко, як і ці три місяці, буде ще більше подій, свят, що стануть колись приємними спогадами.

Артур Сидоренко

Бажання стати ліцеїстом у мене виникло ще в 3-му класі . З кожним роком воно лише зростало...

І ось я тут !!!

Коли вперше переступив поріг ліцею, у мене перехопило подих. Я зрозумів - це мій дім.

У цій дружній, великій сім’ї всі допомагають один-одному. Коли в мене з’являться труднощі, я знаю, мені допоможуть.

Тому я закликаю всіх школярів, хто має бажання навчатися і обрав, що йому до вподоби: математика, фізика, хімія чи біологія, йти до нашого рідного ліцею. А іноземна мова! А подорожі за кордон, а робота у Міжнародних проектах, а нові знайомства з дітьми з інших країн… Чого ще можна бажати. Лише працюй над собою – і вперед!

Приходьте до ліцею, я вам гарантую, зі свого маленького досвіду, усвідомлюю, ви не пожалкуєте!!!

Сидоренко Дар'я

Хочу розпочати з того, що у розповідях моїх друзів та й учителів із попередньої школи, вони, м’яко кажучи, не радили переходити мені в ліцей.

Але я розвіяла всі сумніви і прийняла важливе рішення, зробила свій перший крок, який назавжди змінив моє життя, і як виявилося, у кращий бік!!!!!

Мушу визнати, що спочатку, мені було дуже складно. Але мій дружній класс допоміг мені, і я ніби почала життя спочатку!!!!

Ліцей мені нагадує дружню родину, яка в біді --- допоможе, в скрутну хвилину --- підтримає. Мудрі вчителі завжди подадуть певну інформацію, в якомога зрозумілішому вигляді, підтримають, допоможуть.

За ці 100 днів я багато чого зрозуміла. На сьгоднішній день у мене немає сумніву, що зробила правильний вибір, перейшовши до ліцею!!!! І раджу усім семиклассникам, які хочуть щось змінити у своєму житті, переходити в цю дружню сім’ю. Я впевнена, що ви не пожалкуєте!!!!

Оксана Таран

Коли я відчинила двері ліцею, мене вразила атмосфера цього навчального закладу: затишно в будівлі, кого зустрінеш - усі привітні, доброзичливий директор.

Спочатку я хвилювалася: який у мене буде клас, класний керівник, чи приймуть мене діти у свій колектив, як будуть ставитися до мене мої однокласники та вчителі.

Через декілька днів я вже мала друзів у класі, а потім у ліцеї. Я була здивована, що старші курси допомагають молодшим.

Кожен учитель ліцею по-своєму особливий. Він зрозуміло і цікаво викладає свій предмет! Майже на кожному уроці ми переглядаємо презентації, щось досліджуємо, щось пізнаємо нове. Спочатку було важко, але потім із задоволенням навчаєшся.

Ліцей має свої традиції і досить цікаву історію. А головне, я відчула себе частинкою цього особливого колективу!

Яна Чмиренко

Мені багато хто розповідав, що ліцей – це чудова річ, але що це настільки круто я навіть не очікувала.

Кожен день був по-своєму особливим.

По-перше, у мене з’явилися нові друзі, нові знайомі, нові вчителі. Я почувала себе водночас і дорослою, бо вже перейшла до 8 класу, і як у школі - першокласницею, бо навчаюся на першому курсі.

По-друге, ці сто днів пролетіли надзвичайно швидко, тому що дні, проведені тут, були просто чудовими .

По-третє, було багато заходів, подій, свят. За цей час було проведено: і олімпійський тиждень, де ми варили кашу, брали участьу змаганнях, естафетах; і свято до Дня учителя, де учні нашого 1 курсу розкривали свої таланти; і акція « 5 КАРТОПЛИН», де ми збирали фрукти, овочі, крупи; і зустріч з бійцем з АТО, який розповідав про події на Сході України, і обрання президента ліцею, і олімпіади, конкурси, тематичні тижні.. А ще ми ходили на екскурсії, брали участь у акціях по енергозбереженню, співали, малювали… Жили насиченим шкільним життям.

Я зрозуміла, що навчання в ліцеї та Малій академії наук, дасть мені більше знань, які в майбутньому допоможуть вступити до вишу, вивчитися та здобути гідну професію.

Дар’я Щербина

Мої перші 100 днів у ліцеї пройшли дуже швидко. Навчання тут багато чим відрізняється від навчання у звичайній школі.

Учителі знаходять спільну мову з будь-ким із учнів, вони з любов’ю ставляться до своєї праці, прагнуть кожного з нас чомусь навчити. Також мені подобається маленька ліцейна родина, адже тут така тепла та радісна атмосфера, тобі завжди допоможуть та підтримають.

Кожен мій день у ліцеї починається з посмішки, адже кожен ранок тебе зустрічають тут із посмішкою. А це заряд бадьорості на цілий день

У ліцеї я знайшла багато нових друзів.

Уроки тут проходять нестандартно, кожен день ти дізнаєшся щось нове та цікаве.

Я ні крапельки не жалкую, що перейшла до ліцею. Це друга сім’я, де ти почуваєш себе самим собою, де затишно, весело, дружньо і комфортно!

Мар’яна Іллющенко

Мої перші сто днів у ліцеї промайнули непомітно. Нові друзі, учителі, правила… Усі ці зміни мене так захопили, що я часом і не помічала, як поверталась додому пізно ввечері.

Спочатку мені було надзвичайно важко, адже багато домашніх завдань, несподіваних сюрпризів Раїси Володимирівни, великої кількості доручень…

Але з часом ставало все легше і легше. Я знайшла справжніх друзів, вірних помічників та просто добрих людей, які не байдужі до мене. Разом ми долаємо перешкоди та спільними зусиллями йдемо до перемог.

Кожного ранку, заходячи в ліцей, мені підіймає настрій ввічливе привітання та посмішка Софії Анатоліївни.

Наш класний керівник, Ольга Анатоліївна, наче друга мама, допомагає усім нам у скрутних ситуаціях.

Тут, у ліцеї, мене по – справжньому захопила хімія, як ніколи раніше, за що я окремо вдячна учителю хімії Л.М. Чайченко – Михлик.

На початку нашого шляху нам також допомагали старшокурсники, які підказували, як бути у тій чи іншій ситуації. Їхні поради нам дійсно допомагали.)))

Звичайно, наше життя вже не буде таким, як раніше, безтурботним, бо ліцей змінить його назавжди, і, звичайно ж, на краще.