Головна Газета "Ліцеїст" Ліцеїст (Травень 2015)

Ліцеїст (Травень 2015)

Вітання директора

Гнідая Софія Анатоліївна - директор, учитель фізики Гнідая Софія Анатоліївна

Добіг до завершення 2014-2015 навчальний рік.

Попереду Свято останнього дзвоника, урочистості з нагоди вручення атестатів про повну середню освіту, свідоцтв про базову загальну освіту і довгоочікувані літні канікули.

Але це попереду, а сьогодні я хочу щиро подякувати моїм дорогим ліцеїстам, учителям, батькам наших дітей, усім працівникам ліцею за наполегливу працю, мудрість, толерантність, терпимість, щирість, небайдужість; за всі наші здобутки, перемоги, надбання. А їх було чимало.

У скарбничку ліцею в цьому році було покладено 24 перемоги у міських олімпіадах з базових дисциплін, 6 перемог - в обласному етапі цих олімпіад; 12 науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН стали переможними в місті, а 8 із них - в області; результатом наукової роботи ліцеїстів є більше 200 сертифікатів переможців всеукраїнських конкурсів «Кенгуру», «Колосок», «Левеня», «Соняшник», «Лелека», «Бобер», «Intel-Техно», «Енергія і середовище» тощо.

Приємно, що наукову діяльність ліцеїстів та їхніх учителів-наставників відмічено на всеукраїнському рівні, свідченням цьому є запрошення на ІХ всеукраїнський фестиваль науки – 2015, присвячений міжнародному року світла та приурочений до Дня науки.

Команда ліцею взяла активну участь у роботі фестивалю та виборола 5 % знижку на відпочинок у літній науковій школі в Карпатах у липні цього року. Поїдемо обов’язково!

А загалом і ліцеїсти, і їхні вчителі небайдужі до всього нового, сучасного в науці, техніці, освіті.

Ось лише невеличкий перелік Всеукраїнських заходів наукового спрямування, де активно брали участь учні та вчителі закладу:

  • інфотур по енергозбереженню «Енергонезалежність – наша спільна справа!», який був організований українськими неурядовими організаціями: Національний екологічний центр України УМКА, Асоціація велосипедистів Києва, Екоклуб (Рівне), «Голос Природи» (Дніпродзержинськ), Еремурус — екологічний клуб SPARE Ukraine, Зелена Хвиля;
  • Міжнародна педагогічна конференція «Клімат, Природа, Енергія»;
  • конкурс відеопоезії, який відбувся в рамках фестивалю “Чорна підкова” до 80 - річчя з дня народження Василя Симоненка;
  • Національна конференція - підсумки року eTwinning Plus в Україні- 2014;
  • початок партнерства із фундацією CEASC до 2020 року в рамках проекту «Відкрита Польща»;
  • щорічна конференція у Римі eTwinning -2014, що зібрала 500 учасників з 39 країн світу, зареєстрованих у мережі навчальної програми Європейської Комісії, започаткованої в 2005 році з метою розвитку співпраці європейських шкіл;
  • XVІ Всеукраїнська конференція учнів Асоційованих шкіл ЮНЕСКО.

І це ще далеко не повний перелік усього того, чим займаються ліцеїсти під керівництвом своїх старших наставників.

Підсумовуючи навчальний рік, що минає, хочу подякувати євроклубівцям та лідерам учнівського самоврядування за незабутні заходи в ліцеї: свята, благодійні акції, проекти, у тому числі й міжнародні, тренінги.

Ми не залишаємось на одному місці, і сьогодні не навчаємо наших учнів так, як навчали їх учора. Ми не обмежуємось лише програмовим матеріалом, викладеним у підручнику. Ми відкриті до усього нового і йдемо в ногу з часом. А ще щиро і завзято будуємо мости дружби, які в майбутньому стануть запорукою мирного співіснування представників різних національностей. Підтвердженням цьому є міжнародний телеміст Україна-Грузія. Саме 19 березня 2015 року увійде в історію закладу як день першої відеоконференції в рамках проекту GENDER GAP, у якій взяли участь учні третього курсу нашого ліцею та учні фізико-математичної школи 41 з міста Кутаїсі, що в Грузії.

А ще це участь у програмі обміну учнівської молоді між країнами Європи ( «З двох зроби три») – Німеччина – Польща – Україна, де ліцеїсти можуть поспілкуватися зі своїми ровесниками з європейських країн.

Цьогоріч учні закладу у травні стали учасниками міжнародної тренінгової програми у Польщі, а вже у червні поїдуть спілкуватися з однолітками до Німеччини.

Саме наполеглива праця у проектах та знання іноземної мови дає нашим дітям шанс підкорювати Європу. І усе це у комплексі робить життя ліцеїстів яскравим, динамічним, насиченим, сучасним – ЄВРОПЕЙСЬКИМ!

Сьогодні ліцей – це вже не просто школа, де дають учням знання. Це сучасний заклад, де пріоритетним є творчий підхід та креативність.

Підтвердженням цього є результативна участь учителів у фахових конкурсах різних рівнів, навчання учителів за допомогою мережі Інтернет на різноманітних дистанційних курсах, участь у вебінарах, інтернет-конференціях, веб-квестах…

Створена учителями-предметниками система роботи з обдарованими дітьми була визнана компетентним журі гідною Срібної медалі під час конкурсу в рамках Шостої Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2015» у номінації «Інноваційні технології виявлення, навчання та підтримки розвитку обдарованих дітей і молоді».

Дорогі мої ліцеїсти, шановні вчителі, працівники ліцею, батьки наших учнів!

Напередодні Свята Останнього Дзвоника хочу побажати всім вам у першу чергу миру, здоров'я, щастя, добра і благополуччя; літнього ласкавого дощу, теплих сонячних ранків, аромату квітів, місячної доріжки на воді - усього, що прикрашає життя, зігріває і наповнює серце теплом!

З любов'ю і вдячністю
Софія Анатоліївна


Мої вже майже дорослі діти!

Життя наче потяг, який швидко мчить вперед, лише зрідка зупиняючись.

Зупинка під назвою «Школа» добігає кінця.

А далі на вас чекає невідомий маршрут. Ви поринете в плетиво незвіданих доріг, щоб відшукати поміж них свою стежину, щоб здійснити свою мрію. Але щоб зробити свою мрію реальністю, вам знадобляться терпіння, сміливість, сильна воля. Сподіваюся, що ліцей допоміг вам здобути ці вкрай необхідні риси. Вам зустрінуться на шляху і перепони, і спокуси. Не шукайте легких шляхів! Якщо поставили перед собою мету - йдіть до неї наполегливо! Учіться долати перешкоди! Не відступайте! Але пам’ятайте: «Мета не завжди виправдовує засоби!» Тож завжди і в усьому залишайтеся людяними. Не робіть нікому зла і кривди, за добро добром спішіть віддать. Будьте гідними поваги. Дорожіть батьківським благословенням – бо то - найцінніший скарб. Бережіть вірних друзів – з ними легше по життю іти. Залишайтеся такими, якими ми вас пам’ятаємо: розумними, добрими, по - дитячому мудрими, креативними, неповторними.

У добру путь! Шляхів до мети вам легких і найближчих!

З повагою, ваш класний керівник – Ольга Анатоліївна Гунько


Шановні випускники!

Дорогий мій ІV-Б курс!

Ось і підійшов той день, заради якого ви доклали чимало зусиль і праці. Тепер ви стоїте на порозі нового життя і ще більших звершень.

Букварі, ранці, банти, перші виведені власною рукою літери і перше самостійно прочитане слово, перші конспекти і перші проекти, захисти наукових робіт і олімпіади – усе це залишилося в минулому.

Зараз ви вже цілком дорослі і сформовані особистості, які обрали свою дорогу в житті.

Сьогодні вас сердечно вітають усі: учителі, які вели багато років до цього знаменного дня; батьки, які підтримували у будь-яких починаннях і прагненнях; молодші ліцеїсти, які дивляться на вас зараз з великою повагою!

Бажаю досягти всього, що намітили, легко пройти вибрані шляхи і вдало здати перший серйозний іспит у житті – ЗНО.

Взаєморозуміння вам, щастя і удачі! Я вірю, у вас у житті все вийде!

Бажаю, щоб ваша дорога у доросле життя йшла по квітучому саду. Нехай завжди поруч будуть усі ті, хто вам потрібен. Удачі вам та благополуччя!

 

Любі друзі! Що вам побажати

на порозі нового життя?..

Перш за все: цінуйте батька й матір,

не жалійте їм свого тепла.

 

Не робіть нікому зла і кривди,

за добро добром спішіть віддати.

Не чиніть ще зради Батьківщині:

на чужині щастя не зазнати.

 

Не забудьте мову калинову,

Пам’ятайте мамині пісні.

Згадуйте хоч інколи про школу:

тут лишились роки золоті.

 

Не цурайтесь праці ніякої,

бо краса людини лиш в труді.

Дбайте про добробут України:

хай натхнення буде у житті.

 

Хай щастить вам завжди і в усьому.

Не зазнайте горя і біди.

Майте друзів вірних на дорозі,

з ними легше по життю іти.

Класний керівник Цвященко Петро Карпович.


Що сказать тобі, ліцею, на прощання...

Безпала Таміла

Ось і минуло вже чотири роки… Вони пролетіли так швидко і непомітно, що аж не віриться: уже зовсім скоро мені прийдеться покинути мою другу домівку – мій ліцей.

Пам'ятаю, як вперше переступила поріг цього закладу. Для мене все здавалося таким великим, дивним, скільки незнайомих людей метушаться коридорами і споглядають на мене – новачка.

Спочатку було тяжко, але уже зовсім скоро все минулося. Я «втягнулася» в ліцейний стиль життя.

Завдяки ліцею я зустріла дуже багато хороших людей, які завжди готові виручити, допомогти, а також, саме в ліцеї я зрозуміла, що справжня дружба все - таки існує.

Минають останні дні, останні години, останні хвилини нашого безтурботного життя. Вже зовсім скоро ми всі поринемо у дорослий світ.

Я цього так чекала, але зараз мені сумно, бо я покидаю ліцей, учителів, знайоми, друзів… Однак, я ніколи не забуду ці 4 роки, які подарували стільки радості, щастя, щасливих моментів.

«Слався світлий ліцей! … Ми в думках повертаєм до тебе!»

Бутрик Сергій

Йшли роки… З кожним днем навчання в ліцеї ставало все цікавішим і захоплюючим, усе більше нових знайомств та вірних друзів, учителі, які стали такими близькими.

Роки навчання тут були незабутніми і залишаться одними з найкращих у моєму житті.

Ліцей став для мене своєрідною школою «життя», яка підготувала та проклала шлях у подальше доросле життя.

Саме цей заклад допоміг мені розвинути і розкрити себе не тільки інтелектуально, а й індивідуально.

Проте підходить до завершення веселе ліцейне життя, непомітно промайнули всі дні навчання. Емоції та спогади переповнюють мене…

Ось ми і подорослішали, уже не ті сором’язливі і невпевнені першокурсники, якими прийшли сюди.

Ліцей, ти завжди залишишся у спогадах…

Затхей Марія

Ось і пройшли ці чудові, незабутні, найяскравіші роки ліцейного життя. Увесь час, який навчалась у ліцеї, я не шкодувала про жодну хвилину. За ним залишаться шалені навчальні дні, важкі трудові ночі та тяжкі, сонні ранки.

Я щаслива, що саме у ліцеї провела свої юнацькі роки. Найкращі спогади, які я маю, пов’язані з цим закладом. Цей час я провела в оточення досвідченого, небайдужого учительського колективу. Тут я зустріла справжніх друзів та саме тут стала дорослою, упевненою у собі випускницею.

У ліцеї завжди тепло тебе зустрічають, допоможуть та підтримають. Ліцей - це твій другий дім.

Я вдячна за ті знання, які маю. За частинку душі, яка буде жити в мені ще багато років. За підтримку та турботу. За те, що навчив мене використовувати всі свої вміння та віддаватися на всі 100% своїй справі. За чисельні проекти, які допомогли мені зрозуміти, чого я прагну та ким я хочу стати. За те, що просто був у моєму житті.

Я завжди пишатимусь тим, що я ліцеїстка і шалено бажаю всім, хто прагне до знань, розпочати успішне майбутнє разом зі Смілянським природничо-математичним ліцеєм.

Не вистачає слів, які б могли описати мою безмежну любов до цього закладу. ?

Костенко Катерина

Ось і промайнули чотири роки навчання в ліцеї. Як же непомітно пролетіли ці дні… За цей час ліцей став для мене другою домівкою. Коли я переступила поріг цього навчального закладу навіть і уявити не могла , як прикиплю до нього своїм серцем. Не можу повірити, що вже не буду ходити такими рідними коридорами, не поспішатиму на уроки та не ділитиму зі своїми друзями спільну булочку.

Ліцей зробив неймовірний внесок у моє життя. Адже саме він допоміг мені стати впевненою, рішучою , відповідальною людиною. Тут , з допомогою вчителів, я розкрила всі свої таланти, зрозуміла, що я хочу від життя та зробила перші кроки до своїх цілей.

Тож можу із упевненістю сказати : «Дякую тобі, мій рідний ліцею!».

Я не пошкодувала жодного разу, що обрала саме цей навчальний заклад. Я буду завжди вдячна турботливим учителям та привітній усмішці Софії Анатоліївни.

Ліцею, я буду пам’ятати тебе все своє життя, адже саме ти сформував мене як особистість та освітив моє майбутнє любов’ю…

Мурашкіна Наталія

Ліцей – це моя чарівна фея, що змінила мене і перетворила моє життя на казку. Тут я знайшла маленьку дружню родину, що завжди підтримувала мене і буде підтримувати, у цьому я безсумнівно впевнена. Кожного дня я поспішала в ліцей , щоб побачити щиру посмішку Софії Анатоліївни, такі рідні обличчя моїх друзів і знову, і знову відкривати свої таланти та вміння. Тут я знайшла себе, зрозуміла, що хочу, до чого прагну, що вмію і як мені досягти поставлених цілей. Ліцей відкрив мене світу як особистість, дав мені поштовх розвиватися і самовдосконалюватися. Тут ніби ювелірна майстерня, у якій кожного дня з неотесаних камінчиків творять діаманти!

Тепер я можу впевнено крокувати у житті. І безмежно буду вдячна ліцею за неймовірний внесок у моє життя!

Тож єдина і щира порада для семикласників : якщо ви ще не знайшли навчальний заклад, про який можна з гордістю і любов’ю розповідати знайомим, то наша маленька родина чекає вас 1-го вересня з бажанням учитися і розвивати свій творчий потенціал!

Островська Юлія

Ліцей за чотири роки став моїм другим домом. Кожного ранку з посмішкою і теплими обіймами нас зустрічає друга матуся – Софія Анатоліївна, яка завжди дасть пораду або підтримає в складний момент.

У перші дні мого ліцейного життя мною володів страх і невпевненість: а чи не роблю я помилку? Побороти його мені протягом чотирьох років допомагали вчителі, направляючи на вірний шлях і закриваючи очі на мої невдачі, але підтримуючи найменші досягнення. Завдяки їм я стала впевненішою і зрозуміла, чого я хочу. З часом ліцей виховав у мені багато гарних якостей, які полегшать моє подальше життя.

Я ніколи не шкодувала, що стала частинкою цієї маленької сім?ї, яка дала поштовх для досягнення великих цілей.

Тому, якщо ти ще зовсім юний, але шукаєш місце, де тобі буде комфортно, де ти відчуватимеш себе самим-собою, зможеш реалізувати себе, ми чекаємо тебе в нашій маленькій родині.

Перехрест Аня

Не можу повірити, що минуло 4 роки, так швидко і впевнено, залишаючи тільки безліч моментів мені напам’ять. А колись так боялась усього нового…

Ідучи в ліцей, я навіть не уявляла, як зміниться моє життя, який досвід я тут здобуду. Які злети і падіння на мене тут будуть чекати…

Тепер це лише спогади, найпрекрасніші спогади, які я буду берегти все своє життя, як і ті таємниці, котрі відкрив для мене ліцей.

Саме з твоєю допомогою, ліцею, з атмосферою, яка надихає, я відкрилась. Тут усі таланти і здібності, пробиваючись через невпевненість, сором’язливість, невеликі знання в чомусь, виросли і зміцніли, як паросток, що навесні пробивається крізь землю і стає прекрасною і запашною трояндою, даруючи світові свою красу.

Ось так і я зросла у цьому саду знань, з-поміж таких самих найчарівніших квіточок.

Залишаючи ліцей, маю останню мрію, пов’язану з ним, це зазирнути колись на ліцейну лінійку 1 вересня і побачити багато нових, нехай і розгублених, але все ж таки глибоких і розумних очей.

Тяга до знань і самовдосконалення – це ключ до успіху, ключ до прекрасного саду.

Я вірю, що кожен, хто прийде сюди і продовжить наші традиції, так як ми продовжували традиції своїх попередників, відчує все те. чого, дійсно, неможливо передати словами, тому що на фоні почуттів, які викликають у мене спогади, найвеличніші слова втрачають свою силу. Це потрібно тільки відчути і пройти від початку і до кінця!

Тепер, коли вже в новому студентському житті у мене запитають, у якому закладі я навчалася, з гордістю відповім – у Смілянському природничо-математичному ліцеї.

Артеменко Лєна

Коли я вперше переступила поріг Смілянського природничо-математичного ліцею, то була вражена красою, чистотою та охайністю приміщення: хороший ремонт у класах, багато всіляких цікавих приладів -відразу захотілося тут навчатися.

Уроки були дуже цікавими, адже наші вчителі прикладають багато зусиль, аби діти полюбили їхній предмет.

На мене чекала участь у багатьох конкурсах, відвідування цікавих конференцій та пізнання найдивовижніших законів науки.

Саме тут, у ліцеї, навчаються найрозумніші та найкреативніші діти.

Я – випускниця, і, на жаль, мушу покинути цей чудовий навчальний заклад.

Звісно, я буду дуже сумувати за своїм рідним ліцеєм і завжди, коли у мене буде така можливість, буду відвідувати його.

У мене завжди будуть найсвітліші спогади про свій клас, учителів і цей навчальний заклад.

Булика Таня

Рідний клас…, учителі…, друзі…

Як багато у моєму житті пов’язано з ліцеєм. Перший раз, прийшовши у ліцей, я була вражена, адже все тут було новим: учителі, учні. Проте всі страхи і сумніви зникли, коли я познайомилася з класом, ліцеїстами і зрозуміла, що тут пройдуть мої найкращі 4 роки навчання.

За ці роки було все: і радощі за перемоги у олімпіадах, і робота у МАН, і цікаві подорожі.

Пишучи прощальні слова для ліцею, усвідомлюю: уже не повернути тих незабутніх днів і емоцій, які я тут пережила. О крім знань, ліцей показав, що світ великий, довів, що є справжні друзі, дав нам жагу до навчання та самовдосконалення, розповів про моралі дорослого життя, дав надію в світле майбутнє і зробив з нас, врешті-решт, гідних людей.

Також хочеться подякувати вчителям, які з розумінням ставилися до будь-яких ситуацій, допомагали знайти шлях до вирішення проблем і вірили в нас, незважаючи ні на що. Особливо хочеться подякувати Софії Анатоліївні і Петру Карповичу, які стали для нас за ці 4 роки рідними людьми, хвилювалися, прагнули виростити освічених, чесних, добрих і щирих людей. І, як на мене, їм це вдалося, за що їм величезна подяка.

Далі на мене чекає нове життя, навчання в університеті, нові знайомі і викладачі, проте, де б я не навчалася, я завжди пам’ятатиму такий рідний ліцей, «коханий омріяний дім»…

Досить складно прощатися і проводити свої останні дні у цьому чудовому закладі, який став рідним куточком, що завжди з радістю чекає на своїх випускників.

Тож, наостанок, хочеться подякувати всім за ці незабутні щасливі 4 роки мого життя, які назавжди залишаться у моїй пам’яті світлими і щирими спогадами…

Кодола Марина

Ще зовсім нещодавно я тремтіла від хвилювання, вперше переступаючи поріг ліцею, а зараз не знаходжу собі місця через те, що покидаю його назавжди.

Чотири роки пролетіли як один день, але ж які вони були та чому тільки не навчив нас ліцей: радіти перемогам, переживати поразки, бути відкритими до світу, уміти знаходити компроміс і, звичайно, дав неоціненні знання, з якими ми, випускники, йдемо в життя.

Тому, ліцею, я кажу тобі велике ДЯКУЮ різними мовами світу.

Мороз Настя

Чотири довгих роки ми вчилися пліч-о-пліч, ділили труднощі і радощі, були однією великою родиною. А тепер треба сказати «до побачення».

Стає тяжко і сумно на душі, бо ми з ліцею йдемо у доросле життя. Більше не сядемо за парту, не спишемо контрольну і не посперечаємося з учителями, які були до нас хоч і вимогливими, але справедливими.

Я впевнена, що не раз ще подякую ліцею за його підтримку, розуміння і знання, які обов’язково допоможуть мені у подальшому житті.

Ухань Оля

Ось так швидко промайнули ці чотири роки. Настав цей незвичайний день, коли ми вже випускники. Вже майже все позаду. А попереду - доросле життя.

Дні в ліцеї були радісними, світлими та веселими. Провчившись тут чотири роки, я багато чому навчилася та багато що зрозуміла.

Ліцей - це мій другий дім, адже я вивчила нове та цікаве, знайшла справжніх друзів та віднайшла себе.

Ліцей-таке маленьке слово, але скільки понять, скільки душі, скільки радощів та приємних спогадів. Саме він допоміг мені сформувати мій світогляд та мою свідомість.

Хочу, щоб мій шлях спробували інші. Тож, шановні абітурієнти, вступайте до Смілянського природничо-математичного ліцею. Здобувайте нові знання, будуйте самі своє життя та відкривайте нові дороги.