Головна Газета "Ліцеїст" Ліцеїст (Листопад 2014)

Ліцеїст (Листопад 2014)

Мої 100 днів у ліцеї

Бондаренко Валерій

Бондаренко Валерій

Усі розповіді моєї старшої сестрички, яка уже закінчила навчання у ліцеї та продовжує навчатися далі в університеті, справдилися.

Мені тут цікаво і затишно, просто і, водночас, складно, комфортно і спокійно, неначе дома.

У ліцеї працюють найкращі вчителі, які допоможуть тобі стати освіченою та грамотною людиною!

Ліцей живе великою та дружньою родиною, в якій тобі всі раді допомогти!

Я щасливий, що приєднався до великої родини ліцеїстів!

Бреус Інна

Бреус Інна

Я зрозуміла, що, на відміну від звичайної школи, ліцей дуже серйозно підходить до навчання.

Математичний клас має додаткові години математики, біологічний – біології. На додаткових уроках ми маємо змогу не лише добре засвоїти навчальний матеріал, а й поглибити свої знання.

Працюють секції Малої Академії Наук: діти мають можливість обрати той напрямок, який зацікавив найбільше; тут порадять тему майбутньої дослідницької роботи, підкажуть, допоможуть, спрямують у потрібне русло.

Особисто мені дуже сподобався урок інформатики, адже 21 століття - час комп’ютерних технологій, і у сучасному світі важливо вміти досконало володіти комп’ютером. На уроках англійської мови велика увага приділяється саме розмовній мові. Це так добре, бо в майбутньому ми неодмінно спілкуватимемося з людьми з інших країн.

Загалом, жоден предмет не є зайвим: одні дисципліни знадобляться при здачі ЗНО, інші допоможуть стати цікавим співрозмовником. А ще тут дуже комфортно і затишно!!!

Васильківський Олексій

Васильківський Олексій

Мої перші 100 днів у ліцеї

Хочу поділитися своїми враженнями від ліцею за ці перші 100 днів.

По-перше, 1 вересня було патріотичним, бо більшість учнів закладу були у вишиванках або з українською символікою. Уже на наступному тижні ми мали нагоду взяти участь у Дні здоров’я. Їли смачнющу кашу і змагалися на різних спортивних станціях. А далі були вибори президента ліцею, а ще благодійні ярмарки. Та ще багато різноманітних заходів.

Ліцей, мабуть, має найкращі традиції святкуваня цих днів. Ми навіть брали участь у флеш-мобі. І це було круто.

По-друге, усі вчителі відповідально ставляться до викладання своїх предметів. Також хочу сказати про колектив класу, який прийшов до ліцею явно не байдикувати. Відсутня конкуренція. Відчуваю значне навантаження, зовсім не таке, як у моїй колишній школі. А спарені уроки - це для мене щось нове. Тут задають багато індивідуальних завдань. Іноді складно, але дуже цікаво. Учителі намагаються створити такі умови, щоб кожен учень класу став особистістю та знайшов себе.

Вшивкова Анастася

Вшивкова Анастася

Мої сто днів у ліцеї, пролетіли дуже швидко.

Кожен день був неповторний та наповнений новими враженнями.

Зараз трішки важко, але згодом усе налагодиться , бо я дуже прагну до знань і розумію, що це моя перша сходинка до дорослого життя.

Життєрадісний директор і найкращі вчителі роблять життя в ліцеї приємним і затишним!

Галушка Аня

Галушка Аня

Мої перші 100 днів у ліцеї…

Мушу визнати - це було чудово.

Кожен , напевно, забув свої перші 100 днів у школі, але ліцей допоміг згадати ці моменти зі сторінок мого життя. Я знову змогла відчути себе першачком, побачити свою першу вчительку, знайти нових друзів.

Мені багато хто розповідав, що ліцей – це чудова річ, але що це настільки круто, я навіть не очікувала.

У цьому навчальному закладі я уже багато чого навчилася, здобула нових і дуже класних друзів, брала й беру участь у різноманітних олімпіадах, конкурсах, святах, заходах…

Спочатку було складно до цього всього звикнути. Щоденна круговерть.., адже все нове: колектив, заклад, учителі. Сумувати ніколи…

Але коли ти вже повністю адаптувався, то починаєш усвідомлювати, що ти зробив правильний крок у житті.

Завгородній Іван

Завгородній Іван

Ще навчаючись у 4 класі я дуже хотів потрапити в ліцей. Я чув багато коментарів про цей заклад, і вони були гарними.

На вступних іспитах я дуже хвилювався : який у мене буде клас , як до мене будуть ставитися…

Коли я потрапив у цей навчальний заклад, то зрозумів, що тут збуваються усі мрії на майбутнє.

За 100 днів я знайшов багато нових друзів, з якими можна повеселитися , мені сподобалися вчителі , які водночас і вимогливі, і мудрі, і веселі. Вони можуть навчити всьому!!!

Я щасливий, що навчаюся тут, у Країні Знань і Великої Доброти.

Валерія Касюкевічус

Валерія Касюкевічус

Перше вересня було просто незабутнім, я до цього часу пам'ятаю це приємне хвилювання…

У перші декілька днів ліцей справив на мене дуже хороше враження. Я подружилася з класом, зустріла багато нових друзів.

Колектив мені дуже сподобався . Усі привітні та дружелюбні.

Майже кожну перерву ми збиралися і розповідали про свої пригоди у колишній школі, а на великій перерві збирались і разом ішли у їдальню. Кожен знайшов собі співрозмовника, споріднену душу.

Після Першого вересня найбільше запам'ятався День Здоров'я.

Змагання були дуже веселими. І як не згадати ту смачну кашу. А в колі друзів вона здавалася ще смачнішою.

Коли ми готували виступи до Дня Вчителя, то мали нагоду побачити таланти своїх однокласників. Вони виступили дуже гарно і я впевнена, що усім присутнім це сподобалось. Думаю, ми себе добре зарекомендували.

Зараз ми досить добре знаємо один одного, можемо сказати, хто який характер має. За цей період ми усі здружилися.

Я думаю, з нас вийшов чудовий клас. І усі ми з нетерпінням чекаємо найважливіший день у житті кожного першокурсника – посвяту у ліцеїсти.

Лупина Влада

Лупина Влада

Ліцей-це великий вулик, у якому ми проводимо більшу частину дня. Тут ми навчаємось, пізнаємо щось нове .

Кожен день був по-своєму особливий. Ці сто днів пролетіли надзвичайно швидко , бо дні були насиченими . Було багато заходів, подій, свят.

Найбільше мені запам’яталися День здоров’я, коли уесь ліцей варив кашу та розважався і екскурсія до міста Умані.

Перші тижні здавалися дуже важкими та насиченими, ми ніяк не могли звикнути до цієї атмосфери , до нових вчителів , але тепер ми є частинкою однієї великої сім’ї.

Я гадаю, що наступні чотири роки пролетять так швидко, як і ці три місяці, буде ще більше подій, свят…, що стануть колись приємними спогадами.

Мандрова Валентина

Мандрова Валентина

Мені дуже подобається навчатись у ліцеї. За перші сто днів навчання я дуже багато дізналась. Уроки тут проходять нестандартно, дуже цікаво. Замість того, щоб слухати нову інформацію нудним голосом, як це відбувається в багатьох школах, ми дивимось цікаві фільми та презентації.

Також мені подобається дружний клас, тут я знайшла нових друзів. Коли в тебе неприємності, ти не будеш чекати допомоги, вона прийде одразу від однокласників та вчителів. Кожного дня я йду до ліцею з радісним, а не сумним обличчям, як це було раніше.

Я провчилась тут всього три місяці, але вже маю купу вражень. Отже, за чотири роки радісних спогадів у мене буде безліч. Я дуже рада, що прийшла до ліцею, у цю велику, дружню родину.

Немудрий Дмитро

Немудрий Дмитро

Бажання вступити до ліцею в мене виникло ще на початку 7-го класу. А прийняти остаточне рішення мені допомогла моя сім’я.

Спочатку була серйозна підготовка до іспитів, потім самі іспити, потім рішення про зарахування, а потім: «Ура, я вступив до ліцею!». Але чим ближче наближалося свято Першого вересня, тим страшніше було відчуття про неправильний вчинок.

І ось нарешті – свято першого вересня. Ліцей, святковий настрій, гарно вбрані учні, усміхнені викладачі. Відразу відчулося на душі полегшення.

А далі потекли учнівські будні. Новий клас, нові учні, вчителі, новий розклад... І навіть із усим новим мені кожного дня все ставало легше і легше на душі.

Я швидко познайомився із своїми однокласниками, поступово вивчив нових вчителів, навіть знайшов нових друзів. Я з головою поринув у навчання, і вже через місяць спіймав себе на думці, що мені все подобається, і я нарешті зрозумів, що поступив правильно, що я хочу навчатися в ліцеї, і буду намагатися, щоб у мене все вийшло.

Чурілова Аня

Чурілова Аня

Ліцей…

Я закохалася у нього ще з перших днів, з перших кроків.

Коли зранку ти входиш у фойє, тебе зустрічають з посмішкою, добротою, і тоді, навіть якщо настрою не було зовсім, він підіймається, уже хочеться щось творити.

За ці дні, проведені у новому для мене закладі, я зрозуміла, що у Ліцеї допомагають йти до своєї мрії, до нових висот.

Ці 100 днів багато що змінили у моєму житті на краще! Нові привабливі щоденники, в яких, я впевнена, може з часом, але будуть гарні оцінки. Спарені уроки. Величезна кількість цікавих заходів.

Як на мене, то саме нам пощастило і з класним керівником.

Ми навчаємось у ліцеї тому, що прагнемо отримати кращі знання, більше спілкуватися, досягнути певної мети в житті. І справді, мені здалося, що саме тут, у Ліцеї, виховують геніїв!

Іщенко Марина

Іщенко Марина

Я провчилася у ліцеї менше ста днів , але мені тут дуже сподобалося.

Коли я вперше переступила поріг цього закладу, мені здавалося, що я потрапила в казку: адже тут усе неймовірно!

Коли я вперше знайомилася зі своїм класом, мені чомусь було страшнувато, але це все дуже швидко минуло.

Час сплинув, як одна мить! І все було незабутнім!

У ліцеї моє життя змінилося на краще! І я сподіваюся, що так буде і на далі !

 


Калейдоскоп подій

Поетами народжуються, а не стають… Та все ж наполегливо працювали над своїми творами і найвидатніші майстри слова. А що вже говорити про юних початківців. Тут уже не обійтися без поради досвідченого майстра, який уже давно загнуздав брикливого Пегаса.

Напередодні загальнонародного свята Дня української писемності й мови смілянські письменники – початківці зібралися у читальному залі центральної міської бібліотеки імені Олени Журливої на зустріч із відомою черкаською поетесою, керівницею студії «Дебют», Оксаною Галаєвою.

Пані Оксана провела поетичний тренінг з обдарованими учнями смілянських шкіл. Ініціаторами зустрічі стали відомі вже у Смілі юні поетки Євгенія Бритик (ЗОШ №1), Аліна Манько, Оксана Вдовиця, Катерина Нечипоренко (ліцей).

Творчість, як і будь-яка діяльність, має свої закони. Безліч прийомів, ходів, прикрас давно досліджено, розкладено по поличках, закріплено в словниках.

Але ніколи не забувайте про позитивне ставлення до життя, бо, ставши поетом, Ви посилаєте свої емоції у Всесвіт і навіть пророкуєте майбутнє.

***

9 листопада в Україні відзначався День української писемності та мови - свято рідної мови.

Цьогоріч у ліцеї свято української писемності пройшло урочисто та піднесено.

Розпочався день загальноліцейним диктантом «У пошуках слова», до написання якого долучилися усі ліцеїсти.

На величезному панно, що розташувалося у фойє ліцею, діти розмістили свої колажі. Першокурсники підготували прекрасні вислови про мову. Учні других курсів зобразили дерево розвитку української мови, починаючи від витоків і до сучасності. Третьокурсники розмістили інформацію про найвідоміших мовознавців. А ліцеїсти четвертих курсів у величезній книзі мали нагоду висловити своє бачення «Українська мова – це…».

Найрозумніших та найталановитіших учнів зібрав під своє крило І тур Міжнародного конкурсу імені Петра Яцика, де 30-ро ліцеїстів намагалися вирішувати непрості мовні задачки та творчо опрацьовувати мовні цікавинки.

А ще цього дня відбулася презентація дитячої книги «Україна на вістрі слова…», яку презентували переможці конкурсу патріотичної поезії Аліна Манько та Оксана Вдовиця.

Учні ІІ-х курсів провели наукову конференцію «Розвиток української мови».

Усі цього дня ще раз упевнилися у тому, що мова — живий організм, який розвивається за своїми законами. Це нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле й прийдешнє. Це - спадкоємність не лише в межах роду, а й народу.

***

У ліцеї завжди пишаються спортивними досягненнями своїх учнів. Спортивні уподобання ліцеїстів дуже різноманітні. Наша Аліна Ніздрачова обрала для себе шахи і з задоволенням бере участь у змаганнях з цього інтелектуального виду спорту та отримує перемоги. От і цього року вона посіла ІІ місце у міських змаганнях з шахів у залік ХХІ Спартакіади школярів міста.

А під час проведення міських змагань з настільного тенісу в залік ХХІ Спартакіади школярів міста ліцеїстка ІІІ-М курсу Вікторія Ткаченко теж виборола ІІ місце.

Ми щиро вітаємо дівчат з перемогою та бажаємо подальших успіхів.

***

70-та річниця Перемоги на фашизмом, визволення України від тиску ворожого чобота, що топтав українську землю та давив вільнолюбиву українську душу.

До відзначення цієї знаменної дати долучилися і ліцеїсти.

Учитель історії О.А. Гунько разом з учнями четвертих курсів, опрацювавши матеріали щодо особистостей у Великій Вітчизняній війні, оформила виставку тематичних газет: «Історія в особистостях. Невідомі імена героїв ІІ Світової війни» та розмістила її у фоє ліцею, щоб усі мали змогу ознайомитися з цікавими матеріалами про героїв України періоду Великої Вітчизняної війни.

Класні керівники підготували та провели тематичні виховні години, а учениці VI-М курсу Аліна Діденко та Наталія Мурашкіна підготували матеріали для учнів молодших курсів, з якими і виступали перед слухачами. Темою розмови були: «Масові злочини сталінського режиму в роки Другої світової війни», «Перемога над нацистськими окупантами – спільне досягнення антигітлерівської коаліції та визвольних рухів».

Учні ІІІ-М курсу були учасниками мітингу-реквієму, який відбувся біля Меморіалу Слави, що в міському парку культури та відпочинку.

Але найпам’ятніша подія відбулася у ліцеї, коли на зустріч з ліцеїстами завітали ветерани війни – Федір Михайлович Бех та Микола Васильович Кізюн.

Із захопленням та величезною повагою слухали ліцеїсти щирі розповіді сивочолих ветеранів про воєнне лихоліття, про подвиги звичайних хлопців, що без страху ішли у бій з ворогом, про життя під обстрілами та про величезну радість перемоги, яку зустріли у Берліні. А потім була відбудова країни у післявоєнні роки… Вир життя закружляв, розкидав побратимів по світу, але усі вони, побратавшись війною, вірно пронесли через усе життя скромне звання солдата-захисника та горде звання переможця.

Є чому повчитися сучасним дітям у ветеранів – відваги, мужності, терпимості, а головне, безмежної любові до Батьківщини!!!

***

З 14 по 17 жовтня 2014 року в стінах Київського Політехнічного Інституту за підтримки представництва корпорації Intel в Україні пройшов конкурс науково-технічної творчості для школярів Intel-Техно Україна – Національний етап міжнародного конкурсу Intel ISEF (International Science and Engineering Fair).

Смілу на конкурсі представляли учні природничо-математичного ліцею - Бутрик Сергій та Кульбіцька Марія з їхнім науковим керівником, учителем фізики та астрономії, Волошиною Марією Сергіївною.

Вони презентували командний проект на тему «Перетворювач добових коливань температури навколишнього середовища в механічну енергію». За словами ліцеїстів, вони отримали величезне задоволення від спілкування з однолітками, дізналися багато нового та познайомилися з цікавими людьми.

На жаль, до фіналу цього разу не потрапили, але набутий досвід дає надію та сподівання на подальшу участь та перемоги.


Благодійний ярмарок

Ліцеїсти - небайдужий народ. Усі свідомо підходять до сприйняття реалій сучасності, цікавляться новинами із зони АТО, співпереживають разом з учнями, які, в силу об’єктивних обставин, не можуть відвідувати школи, хвилюються за бійців, пишуть листи підтримки, збирають речі та продукти харчування, засоби гігієни для найменших дітлахів із будинків-інтернатів. А ще їхня душа болить за тих, хто повернувся додому після тяжкого поранення, а тепер проходить курс реабілітації. Таких хлопців багато. Їм потрібна підтримка та допомога.

Ось і вирішила новообрана президентська рада ліцею провести благодійний ярмарок. Щоб мати змогу підтримати того, хто так потребує матеріальної підтримки, щоби знову відчути себе повноцінним членом суспільства.

Усі класні колективи підтримали ініціативу - і наповнилася актова зала ліцею дитячим галасом, ароматами свіжої запашної випічки, узвару, різноманітних тістечок та кнедликів, вареників та млинців, дерунів та вергунів… І чого там тільки не було… Але головне те, що все це готувалося з любов’ю та думкою про головну мету ярмарку.

Торгівля йшла чудово, а настрою додавали прекрасні народні мелодії, що зігрівали душу та піднімали настрій.

Мети, поставленої під час підготовки до ярмарку, досягли. Зібрали понад тисячу гривень.

Усі зібрані кошти було передано адресною допомогою учаснику бойових дій, що з перших днів знаходився на передовій, бачив смерті своїх товаришів-побратимів, відчув на собі усі тяготи та небезпеку… А зараз після тяжкого поранення потребує довгострокового лікування.

Ми раді з того, що наша невеличка допомога зможе наблизити до одужання хоча б одного воїна-захисника, а діти ще раз довели, що небайдужі до усього, що відбувається у нашій державі.


З вдячністю за спокій...

Нещодавно у ліцеї відбулася цікава зустріч з учасником АТО, на яку зголосився прийти колишній випускник гімназії імені В.Т. Сенатора, нині сержант, військовий строкової служби, Артем Андрійович Васильєв.

Розмова десятикласників з Артемом виявилася щирою та відвертою.

Діти дізналися, що Артем Андрійович після закінчення школи відслужив у армії, а потім залишився служити за контрактом, так як душа лежала до військової справи. Служив у Феодосії.

На жаль, обставини склалися таким чином, що потрібно було залишити Крим та повернутися на материк, продовжуючи службу у Смілі.

В АТО потрапив добровольцем. Навіть не задумувався, коли випала нагода захищати свою Батьківщину. Був під Краматорськом. Чув свист куль та бачив вибухи, не з балачок знає, що таке смерть, яка ходить поряд.

Слухаючи розповідь молодого чоловіка, чітко усвідомлюєш, що не так усе просто у цьому житті. І як ми іноді не бережемо один одного. І як добре, що є ті, хто будь-якої миті, не задумуючись, буде берегти спокій матерів та дітей, хто стане на захист, навіть ціною власного життя.

Велика шана і подяка усім нашим захисникам, низький уклін за мужність, витривалість та відданість рідній Вітчизні.


eTwinning Plus Practical Session

23-24 жовтня у Києві відбулася eTwinning Plus Practical Session, на яку зібралися представники шкіл з різних регіонів України, щоб обмінятись досвідом з реалізації міжнародних проектів та ознайомитись з новим порталом TwinSpace.
Смілянський природничо-математичний ліцей на зібранні представляла учитель англійської мови, незмінний керівник усіх міжнародних проектів у закладі, Тетяна Євгенівна Ярмиш.

Сьогодні спільнота українських учителів-учасників, що постійно навчаються, обмінюються ідеями та разом з учнями пізнають життя інших країн, налічує понад 300 осіб, які працюють у 165 проектах.

Програма eTwinning Plus відкриває багато нових можливостей для українських шкіл.

Для вчителів – це гарна нагода підвищити мотивацію учнів до навчання та командної взаємодії, розвинути свій творчий потенціал, поділитися власними методиками та перейняти нові підходи до викладання в європейських колег, покращити навички ІКТ.

У 2013-14н.р. у ліцеї було реалізовано три проекти - EUROPEAN MEETINGS, METAMORPHOSES OF THE YEAR, LET ME TELL YOU ABOUT MY PLACE. Для співпраці з партнерами з 12 країн учні використовували різноманітні ІТ інструменти та англійську мову для спілкування.

У жовтні 2014р. учні ІІІ-Б та ІІІ-М курсів розпочали роботу у проекті, який називається, як і однойменний французький фільм «Auberge Espagnole?» - ідеоматичний вислів, що означає суміш різних речей. Навчання за кордоном, проживання під одним дахом студентів з різних країн, мова та культура – ось неповний перелік тем, які обговорюються у цьому проекті.

У листопаді учні ІІ-М курсу приєднаються до проекту «True Typical Food», у якому досліджуватимуть відомі бренди, дізнаються про вимоги до товарів та закони, що захищають права споживача у Євросоюзі. Нашими партнерами в цих проектах є школи з Франції, Італії, Польщі, Німеччини, Греції, Туреччини та Грузії.

Сподіваюсь, що учасники проектів дізнаються багато нового та вдосконалять свої навички використання ІТ - технологій та спілкування англійською мовою.


Тетяна Ярмиш - учитель англійської мови


Патріотичний конкурс

Натхненні молоді обличчя, патріотичний дух, поезія і квіти…

У такій атмосфері 4 листопада в обласному Будинку вчителя серед інших творчо обдарованих учасників конкурсу патріотичних творів «Україна на вістрі слова» вітали ліцеїсток Аліну Манько (ІІІ-Б курс), Оксану Вдовицю (ІІІ-Б курс), Нечипоренко Катерину(ІІІ-Б курс) та Галушку Анну (І курс). Відбулося і нагородження переможців, серед них Аліна Манько (І місце) та Оксана Вдовиця (ІІ місце) у «Старшій віковій категорії».

Творчий конкурс оголосила Черкаська обласна організація Національної спілки письменників України і Черкаська обласна рада. Школярі та студенти Черкащини охоче відгукнулися і прислали на конкурс більше сотні прозових і поетичних творів патріотичної тематики. У перших рядах патріотів були, звичайно ж, ліцеїсти.

«Україна на вістрі слова» - таку ж назву має збірка обдарованої патріотичної молоді Черкащини, яка стала новим явищем у творчому доробку зовсім письменників - початківців нашого краю. У творах зовсім юних та молодих авторів розкрито щирі патріотичні настрої, позитивне ставлення молоді до рідної української армії, служби в Збройних силах України. У кожній поезії, нарисі чи есе відчувається осмислення сьогоднішньої складної ситуації в державі.

Ідейною натхненницею творчого конкурсу була голова обласної ради Валентина Коваленко. З відомою письменницею пощастило сфотографуватися і нашим ліцеїсткам.

Конкурс «Україна на вістрі слова» - це доказ єднання нашої країни, це свідчення того, що ми маємо чисте і потужне патріотичне ядро.

Частину щойно виданих книг передадуть у бібліотеки, решту відправлять у зону АТО для підняття бойового духу наших українських бійців.

Після урочистостей представниці ліцею ознайомилися із особливостями плетіння маскувальної сітки для воїнів АТО. Адже мужнім захисникам України так потрібна наша підтримка.


Слово президента

Любі ліцеїсти, наближається день, який обожнює кожен, хто колись навчався у ліцеї раніше і кожен, хто отримує знання у ньому сьогодні.

День народження нашого улюбленого навчального закладу!

Для нас усіх це особливо трепетне свято. За три роки навчання, я зрозуміла, що зовсім не важливо, яка в тебе зовнішність чи характер, які у тебе здібності чи нахили, якщо в тебе є своя думка і ти вмієш її відстоювати, якщо ти упевнено ідеш до мети, якщо ти живеш повноцінним життям і маєш внутрішній стержень, то в ліцеї ти завжди знайдеш підтримку і розуміння, до тебе ставитимуться з повагою.

Ліцею 17 років. Ще, здавалося б, зовсім юний вік, але історія його наповнена подіями, які зробили його одним із найкращих закладів у Смілі, залишивши позаду школи зі сторічним досвідом. Він не залишає байдужим нікого. Тут своя атмосфера добра і підтримки.

Ліцей – ровесник своїх же вихованців. А коли тобі лише 17 - то тобі все по плечу, неможливого немає!

Я по-справжньому люблю ліцей, адже тут будь-які починання доходять до логічного завершення, саме тут працюють люди, які допоможуть тобі, не дивлячись ні на що, тільки тут можна повністю самоствердитись, пройшовши шлях самовдосконалення лише за якихось 4 роки.

Тож, дорогий ліцею, дякую тобі за те, що ти робиш для кожного з нас, і бажаю лише перемог, бо ти на це здатен, а ліцеїсти тобі допоможуть зберегти той вогник любові, що життєдайним світлом сяє всередині тебе, збираючи під батьківське крило усіх, кому так потрібна ця любов, розуміння та підтримка. І не поспішай прощатися з юністю. Прийде час вона сама непомітно випурхне у світ – і ти станеш мудрішим. А допоки залишайся нашим ровесником – небайдужим, життєрадісним, безтурботно щасливим, бо нам так добре з тобою крокувати по життю.

Аліна Ніздрачова – президент ліцею 2014-2015 року.


Щастя – жити за покликанням!

Напередодні 17-річчя закладу хочеться похвалитися своїми випускниками, що, довіривши свою долю ліцею у далекому 1997 році, упевнено торують свій шлях у майбутнє.

Їм лише за тридцять, але багато чого досягнуто, перелопачено, побачено, прочитано, досліджено.

Один із найуспішніших випускників ліцею – це Олександр Скороход. Так називають його сьогодні у наукових колах. А для учителів ліцею він залишається просто Сашею, таким же тихим, спокійним, скромним, але дуже цілеспрямованим, здатним до самопізнання, самоосвіти та саморозвитку .

Сьогодні Олександр працює у відділі Сигнальних систем клітини Інституту Молекулярної Біології та Генетики (ІМБГ) НАН України. Він - Голова Ради молодих дослідників ІМБГ, Голова Координаційної Ради молодих учених Відділення Біохімії, Фізіології та Молекулярної Біології НАН України.

А нещодавно молодий учений захистив ще й дисертацію, тема якої "Характеристика взаємодії кіназ рибосомного білка S6 (S6K1 та S6K2) з адаптерним білком TDRD7".

Робота стосується mTOR-S6K сигнальної системи, що в клітинах відповідає за регуляцію багатьох процесів, у тому числі біосинтез білка, метаболізм, ріст, проліферацію та диференціацію клітин.

«Мені завжди було цікаво пізнавати і досліджувати. Напевно, це у характері закладено. А наука дає можливість частково проникнути у життя, дозволяє доторкнутися до таємниць», - говорить молодий біолог.

«А знаходити своє покликання потрібно ще у школі, коли кожен із нас намагається зрозуміти себе. У кожного школяра повинні бути умови, за яких він зможе це зробити. Адже у цей період можна як зацікавити дитину, так і змусити у собі сумніватися. Якби я не зустрів учителя з біології, який був ентузіастом науки, то пішов би в історію, де міг би застосувати свої аналітичні здібності. А так я побачив, що є така наука про життя, і тут я знайду більше відповідей на питання, які мене цікавлять», - зізнається Олександр.

На думку молодого ученого, престижних або непрестижних професій немає. «Я вважаю, що якщо професія допомагає тобі реалізувати щось твоє, внутрішнє, то неважливо, яку ти вибереш. Головне, щоб вона відповідала твоєму покликанню», - каже він.

Додати нічого, Саша – щаслива людина, адже живе за покликанням і трудиться у природженому ділі.

Увесь педагогічний та учнівський колективи ліцею щиро вітають кандидата біологічних наук Олександра Скорохода з високими досягненнями та бажають творчої натхненної праці на теренах розвитку української науки!!!


Мої – НАЙКРАЩІ !!!

( З любов’ю від класного керівника)

Дзвінок пролунає так, ніби «На старт!»
І гурт забігає до класу, до парт.
Усі 38 – веселі прудкі,
Такі всі привітні та щирі такі!

О, тут потрудитись прийдеться сповна:
Три Юри, дві Насті, Маринка одна.
Два Вані, три Ані – всіх не полічить!
І хоч їх багато, та треба учить…

Всі крутяться, вертяться, наче з води.
Готові творити, готові рости.
Готові учитись, готові дружить,
Готові за правдою й вірою жить.

У свято – танцюють, співають усі,
Як треба – завжди допоможуть в біді.
Як конкурс – беруться усе малювать!
Клас дружній у мене, нема що сказать!..

Так швидко цей час й непомітно злетів,
Розвязано разом багато вузлів.
І можу сказати відверто наразі:
Що діти НАЙКРАЩІ у мене у класі.

А зараз приймуть їх усіх в ліцеїсти,
Тут гідні місця вони мають посісти,
Прославити заклад, що рідним їм став,
А ділі в майбутньому – місто, державу.

Вам успіху, діти, я щиро бажаю,
Щасливе вас «завтра» жде, точно це знаю!
Та ще потрудитись для нього всім треба.
Легкого навчання вам й МИРНОГО НЕБА!

Олена Олексіївна Діденко – класний керівник І курсу.