Головна Газета "Ліцеїст" Ліцеїст (Травень 2014)

Ліцеїст (Травень 2014)

Дорога моя ліцейна родино!

Ось і добіг до завершення ще один навчальний рік. Рік, який був насичений яскравими подіями, значними здобутками, неперевершеними враженнями і, разом з тим, великою тривогою за рідну Україну, душевним болем, смутком і печаллю…Усе було…

Але сьогодні на шпальтах нашого улюбленого «Ліцеїста» хочу подякувати дорогих ліцеїстів, їхніх вчителів та батьків.

А дякувати, справді, є за що!

20 призових місць на предметних олімпіадах міського рівня, 7 – обласного рівня (вчителі Осадча Р.В., Цвященко П.К., Микитюк О.О.,  Волошина М.С., Ярмиш Т.Є., Гунько О.А.).

Четвертий рік поспіль ми пишаємося здобутками нашого Андрія Реньгача, який щороку привозить до ліцею перемогу у Всеукраїнській олімпіаді з фізики (учитель Волошина М.С.). Є переможці конкурсу імені П.Яцика (вчителі Береговенко Т.В. та Лісова С.І. ). А 5 ліцеїстів стали призерами обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН (наукові керівники  Микитюк О.О., Осадча Р.В., Цвященко П.К.). Результатом наукової роботи ліцеїстів є більше 350 сертифікатів переможців всеукраїнських конкурсів «Кенгуру», «Колосок», «Левеня», «Соняшник», «Лелека», «Бобер», «Геліантус», «Патріот», «Кришталева сова», «Мультитест, крок до знань» тощо (керівники Ковтун Л.Г., Осадча Р.В., Волошина М.С., Микитюк О.О., Береговенко Т.В, С.І.Лісова, Цвященко П.К., Валантирець Н.В., Гунько О.А.); перемога у конкурсі науково-технічної творчості для школярів Intel-Техно Україна, яскрава перемога у Національному турі  міжнародного конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності  “Енергія і середовище” під гаслом: “Збережемо енергію – збережемо Планету”та подальша участь цього проекту на міжнародному рівні у Норвегії (керівник проектів Валантирець Н.В.).

Мої найщиріші слова вдячності нашим євроклубівцям (керівник Ярмиш Т.Є.). На їх рахунку робота у проектах, участь у різноманітних доброчинних акціях, тренінгах, подорожі, зустрічі з друзями з євроклубів інших міст України та Європейських держав.

Особлива подяка юним талантам нашого закладу, які сміливо увійшли у літературні кола Черкащини (керівник Береговенко Т.В.), нашим спортсменам за здобуті перемоги (вчителі Завгородній П.О. та Коротич І.О.)

Неможливо переоцінити внесок у ліцейне життя президентської ради та учнівського самоврядування (куратори Лісова С.І. та Діденко О.О.). Адже саме з цього і починається цікаве та насичене подіями життя кожного ліцеїста: Вибори президента ліцею, день здоров'я, святкування 100-річчя будівлі ліцею, День народження ліцею, турніри та конкурси під патронатом президентської ради, робота у міжнародному проекті «Навчаймося разом», КВК, День науки, згуртування учнівських колективів – це найважливіші справи саме президентської ради.

Хочу сказати теплі слова подяки бібліотекарю ліцею Рак І.І. за тісну співпрацю ліцеїстів з бібліотеками міста, за велику кількість організованих зустрічей з цікавими людьми.

Заслуговує на щиру подяку і  практичний психолог ліцею Коваленко В.В., яка щохвилини тримала руку на пульсі ліцейного  життя.

І як же не подякувати людині, яка щовівторка починала свій робочий день з ліцеїстами. Це Вікторія Антоненко – спеціаліст-волонтер обласної громадської організації «Знати, щоб жити». Саме завдяки їй ліцеїсти намагалися шукати відповіді на такі важливі питання: Хто я? Родина і я в ній… Складові особистості… та багато-багато іншого, цікавого.

Науково-методична робота нашого закладу (керівники Бурсевич А.С. та Хуртенко Л.О.) в цьому навчальному році оцінена золотою медаллю Національної виставки-презентації « Інноватика в сучасній освіті» та Дипломом лауреата конкурсу І ступеня у намінації «Інноваційний розвиток Шкіл майбутнього - стратегічний поступ Української освіти», а також Дипломом V Міжнародної виставки  «Сучасні заклади освіти-2014» за презентацію досягнень в інноваційній модернізації національної освіти. 4 червня цього року наш заклад звітує перед високоповажною комісією МОНУ, АПН України про закінчення роботи у всеукраїнському  експерименті "Створення сприятливого освітнього середовища як фактору формування компетентного випускника сучасної школи".

Ще одна подія варта того, щоб про неї згадати – це отримання Свідоцтва про атестацію нашого закладу, яке засвідчує високу якість надання ліцеєм освітніх послуг.

Ось таким він був 2013-2014 навчальний рік для ліцейної родини!

Дорогі випускники 2014 року! Саме вам сьогодні особливі слова! Нове  самостійне життя, в яке ви вступаєте, по-своєму навчатиме вас. Але, зачинивши за собою двері ліцею, візьміть у життєвий шлях мудрість ваших учителів, надійне плече однокурсників і той оптимізм, з яким ви розв’язували всі проблеми і який є обов'язковою рисою юності.

Хочу побажати вам, щоб завжди з вами було тепло, подароване батьками, і ви могли поділитися ним з оточуючим світом, який сторицею віддячуватиме вам за це. А ще бажаю кожному з вас упевненості у собі, у власних силах, непохитної  віри у власний успіх, у велику мету, у свою неповторну долю! Це перша запорука щасливого майбутнього! Хай щедрим на вагомі здобутки та радість буде ваше життя! Хочу бачити вас справжніми людьми, патріотами нашої України, рідної Сміли, ліцею!

Щирі слова вдячності батькам усіх наших ліцеїстів за підтримку, всебічну допомогу й розуміння.

Всій ліцейній родині хочу побажати здоров'я, щастя, добра, миру і благополуччя; літнього ласкавого дощу, теплих сонячних ранків, аромату квітів, місячної доріжки на воді, - всього, що прикрашає життя, зігріває і наповнює серце теплом!

З любов'ю і вдячністю  Софія Анатоліївна


«Мої помисли щодо демократії»

У ліцеї є чимало різних можливостей для кожного з нас. Ні для кого не секрет, що наш навчальний заклад неодноразово ставав учасником міжнародних проектів і побував у різних куточках Європи.

Така нагода випала і в цьому році. З 12 по 16 травня 2014 року учні ліцею стали учасниками польсько-німецько-українського проекту «Мої помисли щодо демократії», організованого публічною гімназією в Чарнкові.

Метою цього проекту є висловлення власних поглядів на демократію. Зрозуміти, що є демократія для кожного з нас, і, звичайно,  це був обмін досвідом, спроба бути відкритими  зовнішньому світу.

Приїхавши до Польщі, ми познайомилися з німцями та поляками, які виявилися дуже добрими та товариськими. Разом з ними ми виконували різні вправи та створили свою демократичну державу, яка мала назву – «Visitum». Як годиться в усіх державах, ми обрали уряд  та президента. Цікавим було те, що президентом нашої держави стала учениця ліцею – Стогній Каріна. Як правило, ми прийняли Конституцію, виготовили власну валюту,  герб та прийняли англійську мову за державну.

Найбільш пізнавальною була робота в міжінтернаціональних групах, коли ми мали брати інтерв’ю у жителів Познані щодо їхніх поглядів на демократію. Ми спілкувались різними мовами: англійською, польською, німецькою, українською, та навіть це не завадило нам провести опитування і потім представити його на фінальному засіданні.
Перебуваючи в Польщі, ми відвідали неймовірної краси місто Познань: площу Ринок, міську ратушу і розважальний комплекс «Мальта», де катались на різних атракціонах.

Проживаючи спочатку в готелях, ми мали змогу покататись на вітрильнику на місцевому озері і навіть самі брали участь у його керуванні.

Через деякий час українців та німців розселили  по польських сім’ях, де ми мали жити протягом двох днів. Неможливо описати словами той захват від польських сімей. Здавалось, неначе ми - їхні рідні діти, і вони знають нас вічність. Кожна сім’я намагалась створити оптимальні умови, за яких ми відчували б себе, як дома. І знаєте, у них це вийшло.

Напевно, найбільш яскравою подією було – огнеско - це щось схоже на пікнік з великим вогнищем. Усі насолоджувалися спілкуванням одне з одним.

Варто сказати і про гімназію, де навчаються польські діти. Це прекрасна будівля, яка має величезний спортзал, сауну, безліч  яскравих класів та й просто чудову атмосферу.  А її директор та педагогічний колектив надзвичайно гарні люди.

По закінченню проекту всі учасники були нагороджені сертифікатами та отримали подарунки від гімназії. Прощання з поляками та німцями лише зайвий раз довело, що це щирого серця люди, які були відкритими для нас, а ми в свою чергу для них.

Побачивши життя з якогось іншого боку, можна зробити висновок, що хоч ми живемо в різних країнах, маємо різні закони, права, обов’язки, хоч ми і розмовляємо різними мовами при великому бажанні можемо розуміти один одного. У нашій новоствореній  країні панувала демократія. І, на мою думку, мету проекту було виконано на сто відсотків.

Після таких подорожей кожний розуміє, наскільки він відкритий і чого прагне в житті. Цей проект допомагає знайти вихід в нестандартній ситуації, пояснити щось, навіть якщо не знаєш мови, і найголовніше – лише під час спілкування з незнайомими людьми ми проявляємо всі свої найкращі якості.

Спогади від цієї поїздки назавжди закарбовані у нашій пам’яті.

Марина Кодола – учасниця проекту


Дорогі випускники, ось і дійшли ми з вами до цієї знаменної дати - завершення навчання у ліцеї!

Сьогодні перед вами розкриваються всі двері у великий світ з безліччю можливостей.

Останній шкільний дзвінок став символом завершення дитячої пори і початком юності. У  стінах ліцею ви отримали безцінний капітал знань і досвід, який обов'язково допоможе вам вибрати правильну дорогу в житті! Кожен з вас тепер здатний відстояти свою думку і витримати будь-які випробування для досягнення успіху.

Ви вирушаєте у самостійне життя. І хочеться, щоб ви зрозуміли, що воно не таке вже й просте. Що найбезтурботніші ваші роки залишились позаду…

Життя буде ставити перед вами багато знаків запитання, але поряд не буде мами, яка лагідно вранці промовить: «Прокидайся, моє сонечко, бо запізнишся на уроки»,  не буде тата, який блискавично дасть пораду і вирішить будь - яку проблему, не буде вчителів, які наполягатимуть: «Діти, учіться!». А на запитання: «Чи можна перездати контрольну роботу», на вас здивовано подивляться: про що це ти?

Ніхто вам не призначить консультацію з самого рання,  турбуючись про рівень знань. Ви повинні будете все вирішувати самостійно…. Таке воно доросле життя!

Тож хай же шкільна пора назавжди залишиться у вашій пам'яті. Нехай дружба, яка зав'язалася в ці роки, стає тільки міцнішою, а поради шкільних наставників не забуваються. Будьте гідними поваги людьми і радуйте нас, своїх учителів, та батьків все новими і новими досягненнями! У добру путь!

Так непомітно плине час…

Здавалось, вчора ви з’явились на ліцейному порозі,

Я провела тоді до класу вперше вас,

А ви завмерли у передчутті й тривозі.

 

Як швидко-швидко час летить,

А швидше ще, коли минає щось хороше.

І ось підходить ця сумна прощання мить,

І ти в душі час зупинитись просиш.

 

Час, зупинись! І пригадаю я роки,

Коли щоранку входила  в ваш клас,

Коли я намагалась буть суворою-таки,

І намагалася приховувать любов до вас.

 

Я пригадаю, як учили й  ви мене,

Терпляче  діяти і справедливо.

Як заспокоювали: «Все ж мине…»

Як іноді нам всім  було журливо.

 

Та більше було радості у нас:

Свята, веселі зустрічі, малюнки, класні вірші.

Такий от шебуший веселий клас,

Може й складний, для мене ж – найрідніший.

 

Я пригадаю, як раділи разом ви,

Коли проходили уроки в нас цікаво,

Коли були відвертими дітьми,

І намагались діяти лукаво.

 

Я дякую, що ви в мене були,

Що наші долі так переплелися,

Та сумно, що минають ці роки.,

Тому і прошу зараз: «Час, спинися!»

 

Ну що ж, не все підвладне нашій волі,

Та все, в що вірить люд, має збуваться!

Тому прошу у Бога моїм дітям долі,

Нехай в майбутньому  чекає всіх їх щастя!

Ваші класні керівники - Наталія Василівна Валантирець і Олена Олексіївна Діденко


«ЩО СКАЗАТЬ ТОБІ, ЛІЦЕЮ, НА ПРОЩАННЯ»

Пролетіли ці чотири роки швидше, ніж колібрі махає своїми крильцями. Ось і ми, випускники, розгорнувши свої крила, йдемо в доросле життя.

Ліцей, ти став для мене другою домівкою. Дорогою до тебе я іноді задумувався : а це ж скоро вже я буду випускником… І ось прийшов цей час. Сумно й радісно на душі…

Хочу побажати тобі, мій рідний ліцею, побільше розумних, відповідальних та активних учнів, які будуть радувати тебе щоденно. Бажаю, щоб кожен випускник при першій же можливості з радістю заходив до тебе в гості. Процвітання тобі, мій рідний, та побільше любові від твоїх вихованців.

Немає більше що мені сказати,
Комок у горлі вже застиг…
Почую гімн Ліцею і згадаю,
Як дуже я тобою дорожив!

Чернай Ігор

Чернай Ігор

Я дякую тобі за все:

Чудовий день і радість на обличчі…
Щасливі спогади, як вперше ми прийшли
В цей заклад, перелякані, бо все було незвичне…
За те, що ти, ліцею, нас з’єднав,
Навчив дружити, і радіти, і любити.
Ми вдячні, що ти душі наші об’єднав,
Ми згадувати будем й далі жити…

Марина Сідорова

Марина Сідорова

За ці чотири роки ліцей дуже змінив моє життя. Я навчилася бути лідером, відстоювати свою думку, захищати свої права, працювати в колективі. Я познайомилася з найкращими вчителями, та найбільше хочу подякувати найкращому класному керівнику - Діденко Олені Олексіївні. Разом з нею ми пройшли скрізь все: крізь сльози, радощі і печаль. Вона завжди мене підтримувала в будь якій ситуації! Ліцей мені дав найголовніше – справжніх друзів. Кожний день з ними неповторний. Один день ми всі дружно граємо в «Бабу - Куцю», другий – вирішуємо складні задачі, третій – всі разом готуємо сценарій до свята. Жодного дня я не пожалкувала, що прийшла до ліцею. Це велика сім’я, де кожен - особистість. Дякую тобі ліцею за все!

Пруднікова Віола

Пруднікова Віола

Що тобі сказати на прощання, мій дорогий ліцею? Мені не хочеться вірити в те, що зовсім скоро я не буду заходити в ці рідні коридори кожного дня, що мене чарівною посмішкою не зустрічатиме Софія Анатоліївна, що Олена Олексіївна не побажає доброго ранку та хорошого дня.

Ліцей – це море знань. Я ні на секунду не пошкодувала, що з головою пірнула в насичене ліцейне життя. Ніколи не забуду мій перший День Знань в ліцейній родині. Я з трепетом бережу щоденник, що мені подарували. Ліцей залишив величезний слід у моєму житті.

Також дуже вдячна всьому педагогічному колективу ліцею. Завдяки вам, дорогі мої учителі, переді мною відкриті двері всіх ВНЗ. З гордістю казатиму, що навчалася саме в Смілянському природничо-математичному ліцеї. «Слався, світлий ліцей, наш коханий омріяний дім!»

Oстапенко Таня

Oстапенко Таня

Насамперед, хочу сказати: дякую учителям, котрі з терпінням і наполегливістю «вкладали» знання у наші голови, які досить часто-густо не піддавались культивації.

Потрібно сказати бухгалтерам «вибачте» за постійний гвалт як на перервах, так і на уроках. Усе було у межах пристойного, але занадто голосно. Нас багато і ми усі за характером «холерики».

Варто висловити слова вдячнеості прибиральникам, котрі наводили чистоту у наших класних «звалищах».

Дякуємо адміністрації ліцею за ту підтримку, котру вони випромінювали протягом цих довгих 4 (для мене із паузою) років.

А тобі, ліцею, просто дякую за те, що ти був у моєму житті.

Єфремов Антон

Єфремов Антон

Ми - випускниці Смілянського природничо - математичного ліцею. Ми закінчили цей чудовий заклад і поринаємо у вир дорослого життя. Ми стали насправді дорослими дівчатами та хочемо сказати йому велике дякую за це. Залишаючи його, ми залишаємо з ним найдорогоцінніше, що є в кожної людини, - своє дитинство.

Ліцей для нас - це наш другий рідний дім, а вчителі - як батьки. Усі ці роки вони оберігали і турбувалися про нас. Кожен раз, коли ліцей випроводжає випускників у дорогу, він ніби відпускає з нами частинку себе, але приходять нові учні, які заповнюють цю втрату, і він знову розквітає, наповнюється радістю. Ми хочемо, щоб ліцей нас ніколи не забував і завжди пам’ятав, що у ньому навчались такі схожі, але й водночас такі різні дівчатка -Аня та Катя.

Ми впевнені, що пам'ять про ліцей, шкільні роки буде підтримувати нас, допомагати долати труднощі. Він буде часточкою нашої душі, символом благополуччя та щастя.

Міщенко Анна та Міщенко Катерина

Міщенко Анна та Міщенко Катерина

Ліцею, за ці чотири роки ти для мене став другою домівкою, кожен з учителів – рідною людиною. Ми стали одним дружним колективом. Прийшовши на І-курс, ми уже відчули турботу. Нас радісно зустріли наша «класна мама» та директор. Я ніколи не забуду нашу першу класну годину, те, як ми знайомилися один з одним, та чудову, проникливу бесіду з класним керівником. Мені здається, ніби це все відбувалося тільки вчора. Що ще вчора ми стали не лише однокласниками, а й однокашниками, нібито лише вчора відбулося наше перше спільне свято «День здоров’я», де ми намагалися бути найкращими. А потім була посвята в ліцеїсти…

Я дуже рада, що ми всі, один колектив, одна сім’я. Нам завжди разом весело. Ми можемо будь-який буденний день перетворити на свято.

Також я ніколи не забуду, як ми разом знімали відео до свят та готували сценки. Так, можливо, не все вдавалося, як того хотілося, але ми це робили разом. Ми завжди могли з «нічого» зробити щось надзвичайне.

Саме завдяки ліцею, зараз, я з упевненістю можу дивитися в майбутнє. Саме завдяки їм я сформувалася як особистість.

Лужна Даша

Лужна Даша

Ліцею, невже промайнуло 4 роки? Неначе лише вчора я переступала твій поріг уперше, а вже через декілька днів я вийду звідси назавжди.

Ліцею, ти відкрив мені багато доріг у велике життя, навчив цінувати час, який ніколи не зупиниться, бути справжнім другом, зустріти друзів і цінувати кожний день, проведений з ними.

Ліцею, перебування з тобою назавжди залишиться у моїй пам’яті, у моєму серці. З тобою було дуже весело. Згадати лише всі твої свята: День Учителя, День Святого Валентина, Свято 8 Березня, День Знань і багато інших. У підготовці до твоїх святкувань, усі наші курси ставали однією дружньою родиною.

Ліцею, не забувай усіх своїх випускників! Кожний з них (нас) залишив частинку свого серця, своєї душі у тобі назавжди.

Ліцею, не один раз ми будемо повертатися до тебе, в свій коханий, омріяний дім. Зустрічай нас завжди привітно. Ліцею, ми будемо пам’ятати тебе все своє життя, адже саме ти дав нам упевнений поштовх у світле майбутнє. Дякую тобі за все!

Городня Валерія

Городня Валерія

Що сказати тобі ліцею на прощання?

По-перше, я хотіла б сказати, що це були незабутні роки в моєму житті. За цей час ми зустріли стільки різних людей, кардинально різних, але таких рідних, зіштовхнулися лицем до лиця з багатьма труднощами, проте все це ми подолали разом з однокласниками, вчителями, батьками.

По-друге, ліцей нам дав незамінні знання, які ми надалі будемо часто використовувати в нашому житті. Ці знання докорінно змінили нас.

Ми будемо пам’ятати наших учителів, наших однокласників усе життя. Ми разом подолали стільки труднощів, стільки проблем, що стали сім’єю. Ми всі проблеми ділили на всіх. Не було конкретно когось винного. Якщо хтось проштрафився, усі страждали разом за ці помилки. Ми підтримували один одного в складних ситуаціях (коли отримували всім класом два в щоденник, коли завалювали самостійні з історії ). Ми разом викручувалися з них.

Ліцею, ти - наш учитель, наш друг. Ти нас навчив виживати на шкільній лаві, долати труднощі і радіти всьому, що тільки можна. Ти подарував нам 4 роки щастя.

Балан Катерина

Балан Катерина

За чотири роки навчання ліцей став для мене справжнім домом. Було приємно залишатися до пізнього вечора, доробляючи ліцейні проекти.

Саме він подарував мені чудових друзів, з якими сподіваюсь не розривати дружніх стосунків у майбутньому. Гарними товаришами стали вчителі. Вони вчили нас не лише шкільним предметом, а й людським чеснотам, допомагали у проблемах, зацікавлювали до пізнання наук. Взагалі, правдиво буде сказати, що роки навчання в ліцеї були найкращими роками життя. Він залишив багато приємних спогадів, але сумувати не слід, бо починається новий етап життя не менш цікавий і новий. А ліцей буде згадуватись завжди, як ностальгія за дитинством.

Бірюкова Ірина

Бірюкова Ірина

Що сказати тобі, дорогий ліцею на прощання? Я вдячний тобі за чудові два роки проведених з тобою. Ти мене навчив бути сильнішим і дав мені великий багаж знань. І я знаю, що ці знання знадобляться мені в житті. Я ніколи не забуду свої уроки математики, історії, географії, фізики, української мови та літератури, біології. Мої вчителі дали мені багато знань і настанов в життя. І я дуже вдячний їм за це. А ще хотів би подякувати своєму класному керівнику Валантирець Наталії Василівні за те, що вона стільки зробила для нашого дружнього класу.

І коли продзвенить мій останній дзвінок у ліцеї, я буду сумувати за тими днями, які провів саме тут. Я завжди пам’ятатиму своїх однокласників і вчителів. І як би не хотілося залишати ліцей, але потрібно робити наступний крок у своєму житті.

Упевнений: усе, що я пізнав у ліцеї, допоможе мені у житті. І на останок я хотів би дати пораду наступним випускникам і учням, які навчаються у нашому найкращому закладі: цінуйте кожну хвилину і кожну мить, проведені в ньому.

Гнатенко Іван

Гнатенко Іван

Чотири роки промайнули, як один день. І вже зараз нам, випускникам, доводиться робити один з найтяжчих кроків у нашому житті - попрощатись з рідним ліцеєм…

За ці чотири роки він став для нас не просто закладом, у якому ми здобували знання. Він став для нас другою родиною. Для мене і для моїх однокласників ліцей завжди був другим домом, де ми не тільки вчилися таких наук, як математика, хімія, історія, але й не менш важливої науки - життя.

Усе тут таке знайоме і рідне… Він подарував нам безліч незабутніх моментів і вражень. Особисто я ніколи не забуду наші традиційні свята: День народження ліцею, День спорту, Новий рік, Євромасляну…

Величезну подяку хочу вислолвити Вам, наші рідні вчителі. Адже саме Ви допомагали, підтримували нас протгом цих чотирьох років. Завдяки Вам ми можемо сміливо крокувати в майбутнє.

І вже тепер, коли настає пора прощання, я хочу сказати тобі, мій рідний Ліцею: «Величезне дякую !» Проте я не прощаюсь, адже ми ще не один раз зустрінемось. І якщо хтось запитає мене про мою школу, я з гордістю відповім: « Я - випускниця Смілянського природничо-математичного ліцею, найкращого навчального закладу світу!»

Дмитренко Юлія

Дмитренко Юлія

Ліцей … Скільки спогадів відразу стають перед очима: цікаві уроки, свята, кумедні випадки. Час, проведений у цьому закладі, схожий на зірку: вона пролітає швидко, але сяє яскраво. Саме тут ми знайшли справжніх друзів, багато чому навчилися.

Дякую тобі, мій любий ліцею, що ти був зі мною!

Поправко Женя

Поправко Женя

Хтось мав за щастя навчатися тут 4 роки. Я ж тут провела, на жаль, тільки 2, але вони назавжди залишаться у моїх спогадах. Ніколи не забудеться наша люба Софія Анатоліївна, наші вчителі, наша адміністрація. Не забудуться ті моменти, коли ти іноді йдеш без шкільної форми й тобі стає так соромно. Не забудеться останній тиждень в твоїх стінах. Не забудеться те, як ми грали на гітарі перед самісінькими вікнами кабінету директора...

Залишаться у пам’яті безсонні ночі, коли ти сидиш і готуєш до друку свою наукову роботу, пишеш домашню роботу, або вкотре готуєшся до участі у новому проекті. Не забудеться те, як сиділи до самого ранку, тому що всю ніч доробляли свою частину роботи, щоб не підвести команду.

Дякую за знання, турботу, дякую за ті можливості, що ти, ліцею, відкриваєш перед випускниками. Дякую за перепустку в доросле життя, бо ти ж, як і наші батьки, навчав тільки мудрості. Дякую, що показав, яка цікава оця штука - наука. Дякую за можливість представляти твоє ім’я іншим учням, іншим містам, іншим країнам. Дякую найкращим учителям за те, що терпіли іноді мої незнання, невивчені уроки, мою лінь, але попри все змогли мене чомусь навчити.

Сорока Янінна

Сорока Янінна

Коли я хотіла вступити до ліцею після сьомого класу, багато хто відмовляв мене. Але попри всі перестороги, я все-таки зробила це, і зараз можу з упевненістю сказати – цей крок був одним з вирішальних у моєму житті. За чотири роки навчання ліцей подарував мені не тільки гарні знання, а й можливість брати участь у різноманітних міжнародних проектах та інтелектуальних конкурсах різних рівнів.

Учителі, окрім того, що наситили нас знаннями, стали нашими кращими наставниками та порадниками. Дружня ліцейна родина сформувала мене як особистість, допомогла визначитися з дорогою в майбутнє. А ці речі чи не найголовніші в житті молодої людини.

Тож від щирого серця хочу сказати тобі, ліцею: Дякую! Дякую за ці чотири незабутні роки навчання, насичені подіями, за ці незабутні роки юності.

Стогній Каріна

Стогній Каріна

Я навчалася в ліцеї з I-го курсу. За чотири роки навчання здобула цінний досвід і тепер відчуваю, що готова до нового етапу в житті. Але я не уявляю своє майбутнє без нашого колективу. Я вже так звикла до нашого курсу, де знайшла хороших друзів. Думка, про те, що ми назавжди покидаємо ліцей, засмучує мене. Адже тут мої улюблені вчителі, яких я дуже поважаю за їхню точність і послідовність у вимогах. Вони дотепні, веселі і такі своєрідні. Мені ні хвилини не доводилось нудьгувати на парах.

І взагалі я сумуватиму за цим просторим, сонячним і привітним закладом.

Хоменко Софія

Хоменко Софія

Ліцей…Як багато я пережила з тобою: і перемоги, і поразки, і злети, і падіння…

Ці чотири роки навічно закарбуються в моїй пам'яті. Мені не віриться, що через місяць я вже не буду тут навчатися, не буду бачити вчителів, які стали для мене такими рідними. Просто не уявляю свого життя без них…

Стоячи на порозі ліцею, найперше, про що приємно згадувати, - це про вчителів. Я зауважила, що у нашому ліцеї панує атмосфера співтворчості між учнями та учителями, які дуже серйозно ставляться до своїх предметів, але, разом із тим, можуть розважити добрим гумором, долучати до роботи лагідною усмішкою. З гордістю можу сказати, що наші вчителі дають якісні знання, так як кожен рік всі випускники вступають до вищих навчальних закладів. Не забувають вони і про наше духовне виховання. Вони вкладають у дітей все тепло своєї душі…

Тому я впевнено можу сказати, що в майбутньому виправдаю твої сподівання, ліцею!

Христич Женя

Христич Женя

Слово від батьків

Час іде. Сьогодні наші діти востаннє переступають ліцейний поріг. Вони подорослішали, і ми разом з ними.

Ліцей відкрив неповторний світ своїм вихованцям, уміло вів їх по стежках любові і доброти, запалюючи в трепетних дитячих серцях вогник допитливості, віри у справедливість, віри в себе!

У цих стінах для них усе було першим… Нелегким, але першим.

Проте ліцей не  був би таким, яким ми всі його любимо,  без учителів, які створюють неповторну атмосферу для наших дітей. Тому хочеться висловити глибоку вдячність за їхню професійну майстерність, педагогічний талант, душевну щедрість і виховання учнів протягом чотирьох років.

Дякуємо за теплоту душі, за працю, терпіння, щоденні зусилля, доброзичливість, комунікабельність, відкритість та цілеспрямованість на гарний результат.

Ліцейне життя дарувало радість перемог і гіркоту розчарувань, але ви завжди підтримували та захищали наших дітей. Ви були для них усім – турботливими мамами, суворими вчителями, мудрими вихователями.

Нехай ваші зусилля окупляться сторицею і принесуть очікувані плоди.

Особливо хочеться Вам подякувати за індивідуальний підхід до кожної дитини, компетентність, відповідальність і доброзичливість. Ви талановиті, неповторні і віддані своїй справі Вчителі !

Ми, батьки, цінуємо все, що Ви робите, і дякуємо Вам за творче ставлення до роботи, ентузіазм, відкритість і доброзичливість!

Бажаємо вам міцного здоров’я, оптимізму та енергії, терпіння та сталевих нервів.

Велике батьківське спасибі Вам та доземний уклін!

З повагою і любов’ю батьки випускників.