Головна Самоврядування

Самоврядування

Учнівське самоврядування  — це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу.
Між радою учнівського самоврядування, педагогічним колективом та батьками існує нерозривний зв'язок, як між рівноправними партнерами. Рада учнівською самоврядування є вищою законодавчою ланкою для учнівських рад класних колективів, її рішення обов'язкове для них. У свою чергу рада враховує інтереси і запити кожного класу через чітко налагоджені соціологічні та інформаційні служби. Виходячи з даних соціологічних опитувань усіх членів учнівського колективу, створюються центри розвитку творчих здібностей, їх кількість буває кожен рік різною. Вона визначається потребами та завданнями на поточний навчальний рік.

Етапи розвитку учнівського самоврядування
Перший етап — організаційна робота. Його головне завдання полягає в зосередженні уваги педагогічного та учнівського колективів до проблем учнівського самоврядування, вивчення науково-методичної літератури, проведення нарад при директорові, засідань методичних об'єднань класних керівників, батьківських, учнівських зборів з проблем організації учнівського самоврядування.
На цьому етапі розв'язуються такі питання:
  • розробляється оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки нашого закладу;
  • визначається мета і завдання учнівського самоврядування;
  • розробляється документація (положення, інструкції, пам'ятки);
  • визначаються права та обов'язки органів учнівського самоврядування (кожного органу з урахуванням структури);
  • обирається актив.

Другий етап полягає в організації безпосередньої роботи учнівського самоврядування. У ході його реалізації організовується практична діяльність органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кожного виконавчого органу, його членів, виходячи із їх прав і обов'язків, проводиться систематичне навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

Третій етап характеризується постійним удосконаленням організаційної діяльності учнів. На цьому етапі:

  • розширюється роль учнівського самоврядування в житті ліцею в міру нагромадження дітьми організаторського досвіду;
  • у його структурі створюються нові підструктури (тимчасові формування, об'єднання, клуби за інтересами тощо);
  • розширюються права та обов'язки органів учнівського самоврядування, вдосконалюється його структура.

Функції самоврядування:
  1. Забезпечення порядку, організація чергувань у ліцеї, в класах.
  2. Організація дозвілля.
  3. Проведення загальноліцейних зборів, конференцій, виставок.
  4. Організація самообслуговування в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
  5. Організація роботи із збереження шкільного майна, води, електроенергії, підручників.
  6. Організація роботи з благоустрою території ліцеї.
  7. Керівництво роботою гуртків.
  8. Підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань.
  9. Контроль за відвідуванням.
  10. Заслуховування звітів органів учнівського самоврядування.
  11. Організація трудових загонів старшокласників.
  12. Надання допомоги в організації оздоровчих таборів.
  13. Проведення соціологічних досліджені, чи проблем життєдіяльності учнівських колективів.
  14. Участь у розробці плану роботи ліцею на новий навчальний рік.
  15. Участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності учнівських колективів.